Україна пройшла довгий і нелегкий шлях до запровадження безвізового режиму з ЄС – 11 років безперервної роботи, попри постійні перепони з боку північного сусіда.
За роки незалежності курс на євроінтеграцію став основним завданням зовнішньої політики країни, який з часом перетворився на загальнодержавне прагнення. У першу добу дії безвізу слід згадати, які важливі моменти в історії допомогли здійснити мрію багатьох українців:
Помаранчева революція
Перші переговори щодо міжнародних стосунків України та ЄС відбулися у 2006 році, за перебування при владі Віктора Ющенка. Велику роль у цьому зіграла революція 2004 року, під час якої українці вперше вийшли на Майдан, щоб відстояти свої права. Обговорювали цю подію у різних країнах світу, після чого в ЄС поглянули на нашу країну зовсім інакше.
Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня
Заплатять усі, але один раз: чому українцям почали надсилати додаткові квитанції на газ
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
Історична перемога на "Євробаченні"
Феєричний виступ української співачки Руслани та проведення пісенного конкурсу у Києві (2005 рік) стало поштовхом для підписання указу про одностороннє скасування віз для європейців. Рік потому на саміті в Гельсінкі обидві сторони зійшлися на тому, що слід запровадити зону вільної торгівлі – саме тоді заключили Угоду про реадмісію.
Перші серйозні домовленості
У 2008 році під час саміту у Парижі почався переговорний процес щодо умов запровадження безвізового режиму. Втім, перепоною на шляху до ухвалення важливих змін стала несприятлива ситуація у внутрішній політиці країни, а також загальносвітова економічна криза.
Янукович і компанія
Курс на євроінтеграцію спочатку проголосила і команда регіоналів: на саміті у Брюсселі представили План дій щодо запровадження безвізового режиму (2010 рік). Проте, ухвалення доленосних угод постійно відкладалося: ситуацію погіршувало і ув'язнення колишнього прем'єра Юлії Тимошенко.
На початку 2012 року підписали Угоду про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі, і Україна вже готувалася до останніх кроків, проте лавірування Януковича між ЄС та Росією далося взнаки: північний сусід намагався спровокувати Україну до вступу у Митний союз.
Вагомим внеском у загальну скарбничку України стало проведення "Євро-2012", для підготовки якого із державного бюджету виділили 1,22 мільярда гривень.
Всі ці перипетії не могли закінчитися безболісно для суспільства, і вже незабаром, у 2013 році українці знову вийшли на Майдан відстоювати свою позицію.
Зміни у владі
Після Революції Гідності крісло президента займає Петро Порошенко, який у найважчі для країни роки дав старт безвізовому режиму. Ускладнювали його запровадження тиск Росії, ситуація на Донбасі та складнощі із реформами.
Восени 2014 року ратифікували Угоду про асоціацію між ЄС і Україною, а наприкінці 2015-го – країна почала виконувати необхідні вимоги.
Наступного року питання безвізу винесли на розгляд ЄС та Європейського парламенту.
Довгоочікуваний безвіз
Після того, як останні перепони на шляху до ЄС подолали, в країні почався справжній паспортний бум, адже лібералізація дозволить відвідувати три десятки країн шенгенського списку, в тому числі держави Європи, Північної і Південної Америки, Перської затоки та Азії. На тлі таких змін активізувалися іноземні інвестори – зокрема, міжнародні лоукости почали впроваджувати додаткові напрямки з українських аеропортів, а ціни на квитки виявилися цілком підйомними для громадян.
Експерти вважають, що безвіз сприятливо вплине на розвиток бізнесу і дозволить країні відкривати нові ринки, підняти рівень життя людей.
Як повідомляв портал "Знай.ua", із запровадженням безвізу туристичний потік може зрости на 20%.