Сьогодні, 18 травня, весь світ відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановує пам'ять жертв депортації кримських татар 1944 року.
Геноцид нації
Саме в цей день у 1944 році о 3 годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня). Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 сс "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
Факт етнічного та генетичного геноциду довели значно пізніше, але це не врятувало тисячі життів: невинних людей масово звинувачували у державній зраді та застосуванні принципу колективної відповідальності.
Пенсія зросте майже на 1000 грн: хто може сподіватися на підвищення
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень
Підлітки понівечили жінку і скинули її зі скелі: найстаршого злочинця стратили за допомогою тортур
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
Наслідки депортації кримських татар
За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС.
Жертви НКВС
На збори давали всього кілька хвилин, можна було брати кілька особистих речей, провізію, посуд та побутовий інвентар, але більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.
Депортація була одним із засобів "детатаризації" Криму. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів.
Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.
Повернутися додому вони змогли тільки наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об’єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям.
Тільки у 2014 році указом Президента від 16 травня був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу. Але страшні події не забудуть нащадки, цілі покоління передають історію один одному, аби вона не повторилася ніколи.
Дивіться: 18 травня - роковини трагедії, яка триває - Наслідки депортації