Вони керувалися не законом, а "революційним досвідом", як самі про це між собою говорили. І хоча офіційно всі дії КДБ були засекреченими, але навіть зараз провідні історики сходяться на думці, що одна із найвтаємниченіших структур радянських часів нікуди не зникла, більш того – на території Росії продовжує свою активну діяльність.
Вперше займатися цим питанням вирішив дослідник Сергій Мельгунов у своїй роботі "Факти Червоного террору" (1927 рік). У матеріалі зібрані дані не тільки з відкритих джерел, а й висновки, які він особисто зробив, отримавши доступ до архівів.
За його підрахунками, були вбиті без суду і слідства 884 особи, розстріли почали застосовуватися чекістами ще до того, як були здійснені напади на більшовицьких діячів – замах на Леніна 30 серпня 1918 року, вбивства Володарського та Урицького. Але потім з'ясувалося: жертв значно більше, понад 10 тисяч.
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
В Україні змінюють "заморожені" тарифи: які послуги подорожчали більше за інші, є і 60% росту
Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Всі вони перед стратою зазнавали страшних тортур: їм здирали шкіру, били, ховали заживо, набивали рот землею, а декого навіть не закопували – мовляв, не хотіли витрачати часу на "такі дрібниці".
Рахувати розстріляних ніхто навіть не збирався, в протоколах потрібно було тільки вказати дату. Мельгунову це нагадало "іспанську інквізицію". Поступово органи радянської безпеки почали відходити в минуле. Але це була тільки ширма, система досі працює в Росії, тільки у зміненому вигляді.
"Якщо говорити про радянський апарат держбезпеки, то засекречена велика частина архівних документів, які стосуються оперативної інформації. Незважаючи на те, що два роки тому з'явився повноцінний доступ до українських архівів, картина все ще неповна в плані деталей. Але загальне уявлення про діяльність ВНК і радянських спецслужб все ж у нас є", - пояснив в коментарі "Радіо свобода" Лукаш Камінський, який раніше очолював Інститут національної пам'яті Польщі.
На думку історика, зменшують шанси дізнатися всю правду втрачені архіви країн Балтії, адже у них містилося багато страшних, але реальних на той момент речей:
"Ми, звичайно ж, не можемо аналізувати методи і ресурси, які використовуються нинішніми російськими спецслужбами. Ми лише можемо спостерігати, що відбувається протягом останніх років. ...ми бачимо, звичайно, незмінність персонального складу спецслужб. Активно працюють люди ще з радянського періоду...вся мережа колишніх радянських секретних інформаторів КДБ продовжувала існувати після 1991 року. Архіви, що стосуються цієї частини діяльності радянських спецслужб, розсекречені не були, тому немає потреби згортати цю мережу інформаторів. Звичайно, можливо, вже є багато нових агентів, але, очевидно, що багато хто з тих, хто працював раніше, продовжують непогано виконувати свою роботу", - підсумував дослідник.
Дивіться: секретні документи КДБ, три найбільш загадкових випадки