Під час археологічних розкопок дослідникам вдалося виявити унікальні залишки вхідних воріт в біблійного міста Цер, який згадується в Писанні, а пізніше на цьому місці на початку нашої ери розташовувалася рибальське село Бейт Цайда, яке зіграло важливу роль в історії християнства. Передає The Jerusalem Post.
Варто зазначити, що вченим під керівництвом Рамі Арав, вдалося розшукати давню Вифсаїду, де, згідно з Новим Завітом, Ісус Христос чудесним чином нагодував безліч людей п'ятьма хлібами і двома рибами.
Археологи, на даний момент, встановили, що в районі Віфсаїди поблизу Галілейського озера на території Йорданського парку знаходилися вхідні ворота в біблійне місто Цер.
Згідно з отриманими даними дослідників, розмір, багатства і вражаючі зміцнення свідчать про те, що на цьому місці розташовувалося велике поселення.
Пенсіонерів змусять повернути частину виплат державі
Пенсія зросте майже на 1000 грн: хто може сподіватися на підвищення
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень
Дають лише 3 дні: в Україні змінилися правила повісток поштою, що це змінює для чоловіків
Відомо, що місто існувало під час Першого храму, в підтвердження чого доктор Рамі Арав, цитує слова Ісуса Навина, строфа 19:35, де говориться: "Укріплені міста були Зиддим, Цер, Хаммат, Раккат, Кіннерет".
Зазначимо, що на місці розкопок було виявлено основу і підлогу римського храму, побудованого сином царя Ірода Філіпом і присвячений Джулії, дочки імператора Августа. Також, тут були знайдені 12 монет, датовані 35 роком до нашої ери і викарбувані в Акрі.
Відомо, що у світі збереглося всього 12 подібних монет. З предметів матеріальної культури знайдено намисто, глечики і ключі від будинку, а також щит, який належав римському солдату.
Як повідомляв портал "Знай.uа", вчені з Італії спростували теорію щодо однієї з найзагадковіших християнських реліквій – туринської плащаниці, в яку нібито загортали тіло Ісуса після розп'яття.
Вважалося, що ця кров належала страченому Ісусу Христу і витекла з ран на руках і ногах після смерті. Вчені прийшли до висновку, що плащаниця не має ніякого відношення до справжньої страти людини і мала лише художню цінність.