Державний Земельний банк опинився в центрі гучного скандалу. Замість того щоб підтримати аграріїв під час війни, установа пішла в суди і почала нараховувати штрафи, які в рази перевищують сам борг за оренду державних земель.
Про ситуацію розповів народний депутат Дмитро Соломчук, який оприлюднив офіційні розрахунки за договорами оренди. Йдеться про 99 угод на оренду державних ділянок, які свого часу фермери чесно вигравали на відкритих аукціонах «Prozorro.Продажі», змагаючись між собою та погоджуючись на рекордні ставки - по 40-46 тисяч гривень за гектар.
Чому утворився борг
Четвертий рік поспіль український агросектор працює в екстремальних умовах. Постійні обстріли, зламана логістика й експорт, низькі закупівельні ціни на зерно та захмарна собівартість вирощування. У багатьох господарств просто закінчилися обігові кошти, і вони почали затримувати платежі за землю.
Реакція держбанку виявилася радикальною. Замість діалогу, реструктуризації чи додаткових угод про відтермінування, установа масово подала в суди і накрутила пені та неустойки.
Скільки саме вимагає держбанк
Математика виглядає так. Реальний основний борг фермерів становить лише 73,96 мільйона гривень. Але до нього держава додала 338,11 млн гривень штрафів, ще 13,67 млн гривень пені та 61,48 млн гривень неустойки. У підсумку держустанова вимагає з аграріїв уже 487,22 мільйона гривень - тобто понад шість разів більше за сам борг.
Показово, що навіть в офіційному формулюванні скандалу фігурує цифра 413 мільйонів гривень - саме стільки нараховано штрафів, пені та неустойки без урахування основної суми боргу. Це означає, що на кожну гривню реальної заборгованості припадає понад п'ять гривень штрафних санкцій.
Що буде далі
Через таку позицію чиновників Дмитро Соломчук ініціює засідання аграрного комітету Верховної Ради. На розмову викликають керівництво Земельного банку, Фонду держмайна та представників аграрних асоціацій. Депутат наголошує: держава має негайно зупинити судовий тиск і розробити зрозумілий механізм реструктуризації, адже фермери зараз утримують економіку та робочі місця в тилу.
Як повідомляє видання «Час-Дій», станом на початок вересня 2026 року загальна сума претензій до фермерів уже сягнула майже пів мільярда гривень, і без втручання парламенту частина господарств ризикує опинитися на межі банкрутства.