Від літа 2026 року російська армія цілеспрямовано нищить фармацевтичну інфраструктуру України: під удари потрапили найбільші склади, заводи й логістичні центри. Попри це, системного дефіциту ліків в аптеках поки не фіксують — однак ціни на препарати помітно зросли.
Що знищила росія: названо ключові об'єкти
3 вересня ворог за один день завдав удару одразу по трьох критичних об'єктах: складам компаній «Біокон», Teva та представництву ВООЗ. Найбільше постраждав «Біокон» — найбільший спеціалізований фармкомплекс площею 45 тисяч квадратних метрів, який забезпечував щонайменше три місяці потреби українців в іноземних ліках. Попередні збитки компанії перевищили 15 мільярдів гривень, у вогні згоріли препарати Pfizer, Novartis, Roche та AstraZeneca.
Атаки тривали щотижня: 8 вересня дві балістичні ракети влучили у склад «Оптіма-Фарм» у Києві, 12–13 вересня під удар два дні поспіль потрапив логістичний комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі, а 14 вересня — склад «БаДМ» в Одесі. 2 жовтня під обстріл потрапив склад дистриб'ютора «Вента» у Бучанському районі. Під ударами опинився й завод «Дарниця» — атаки зафіксували 28 червня та 23, 26 і 28 вересня.
Чи зникнуть ліки з аптек восени
На початку жовтня в МОЗ запевнили, що загального дефіциту ліків в Україні немає. Окремі препарати, зокрема «Еутирокс» та «L-Тироксин», у серпні-вересні справді було важче знайти через тимчасові перебої, але нові поставки вирівняли ситуацію. В аптеках є запас необхідних медикаментів на один-два місяці вперед, інсуліни й календарні щеплення повністю доступні, а напередодні сезону очікується вчасна доставка понад 400 тисяч доз оновлених вакцин від грипу.
Тимчасове зникнення окремих позицій провокує й ажіотажний попит — люди скуповують ліки про запас. Найбільший ажіотаж довкола препаратів із програми «Доступні ліки» та засобів для щитоподібної залози, розповідає президент Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комарід. «Жоден виробник не закриє двері перед Україною, бо йдеться про людські життя», — наголосив він, додавши, що найскладніша ситуація у прифронтових регіонах.
Кому варто зробити запас на 2–3 місяці
Попри відсутність загального дефіциту, людям із хронічними хворобами експерти радять заздалегідь подбати про запас препаратів на два-три місяці. Держава дозволила виписувати «Доступні ліки» одразу на три місяці ще на початку повномасштабного вторгнення.
Що купувати про запас, а що ні
- Хронічні хвороби: запас необхідних ліків на 2–3 місяці — так.
- Протизастудні засоби: купувати «на всяк випадок» не варто, дефіциту немає і навряд чи буде.
- Важкі та гормональні препарати: скуповувати на місяці вперед не потрібно.
На скільки подорожчали ліки
За розрахунками «Економічної правди» на основі даних сервісу Tabletki.ua та аптечних мереж, із липня до середини вересня подорожчали 95 із 99 перевірених препаратів — у середньому на 10,3%. Для порівняння: за попередні дев'ять місяців ті самі ліки додали в ціні лише 2,8%. Найпомітніше подорожчали «Анальгін» (на 37%) та «Цитрамон» (на 29,5%), а кардіологічний «Небілет» додав близько 10,2%.
На ціни тиснуть ускладнена логістика, подорожчання пального та курс гривні. Додатковий тиск створює наказ МОЗ, що набув чинності 17 вересня і містить 155 нових підвищень граничних цін із медіаною плюс 18%.
Раніше портал Знай повідомляв, гречка подорожчала вдвічі, яйця додали 12 грн: нові ціни в АТБ і Сільпо.