Суд зобов'язав ПриватБанк та Ощадбанк повернути військовослужбовцю понад 215 тисяч гривень, які шахраї викрали з його рахунків після одного дзвінка нібито від оператора "Київстар". Історія розпочалася ще влітку 2022 року, але остаточне рішення Вараський міський суд Рівненської області ухвалив лише тепер — про це йдеться в рішенні, яке оприлюднив портал Інформатор з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень.
Чоловік, який на той момент перебував на військовій службі в Донецькій області — у Гродівці, Мирнограді та Покровську, — отримав дзвінок із номера, схожого на номер "Київстар". Співрозмовник попросив підтвердити СМС, щоб "зберегти роумінг". На телефон бійця надійшло повідомлення: "Нікому не передавайте ваш смс-пароль 3249... Ваш смс-код для входу в Мій Київстар: 5216". Цього виявилося достатньо, щоб шахраї перевипустили сим-карту й отримали доступ до фінансового номера.
Що зникло з рахунків
З рахунку військового в ПриватБанку протягом трьох місяців зняли 23 765,67 грн, 23 772,80 грн та 23 772,79 грн. Крім того, на його ім'я оформили три кредитні договори в інтернет-магазині Comfy на загальну суму понад 71 тисячу гривень.
Паралельно з двох карткових рахунків в Ощадбанку зловмисники вивели ще 146 267,93 грн, переказавши гроші на карту ПУМБ. Детальна розбивка виглядає так: з одного рахунку в Ощадбанку списали 82 615,96 грн, з другого — 63 651,97 грн, а з рахунку в ПриватБанку за червень–серпень 2022 року — 69 345,10 грн тіла кредиту та 14 998 грн відсотків.
І ПриватБанк, і Ощадбанк намагалися перекласти відповідальність на клієнта. Банки стверджували, що операції підтверджувалися одноразовими кодами, відомими лише власникові рахунку, а отже, поверненню не підлягають. Утім, суд став на бік військового.
Чому суд зобов'язав банки повернути гроші
Вараський міський суд визнав недійсними всі спірні операції та наголосив: саме банки мають довести, що клієнт сам сприяв розголошенню конфіденційних даних, а не навпаки. Суддя Бренчук Г.В. задовольнила позов повністю.
Суд зобов'язав обидва банки відновити залишки на рахунках до стану, який був до 9 червня 2022 року, та скасувати всі нараховані відсотки й штрафні санкції. Окремо з ПриватБанку на користь позивача стягнули 1 487,16 долара, 64,76 долара, 2 056,54 грн і 5 654,12 грн — це гроші, які фінустанова самостійно списала з валютного, зарплатного та пенсійного рахунків чоловіка для погашення кредиту.
Повний текст рішення склали 30 вересня 2026 року. Його ще можуть оскаржити в Рівненському апеляційному суді протягом тридцяти днів. Кримінальне провадження за фактом шахрайства відкрили ще 13 червня 2022 року за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу, де бійця визнали потерпілим.
Що робити, якщо ви стали жертвою схеми "оператор зв'язку"
Така схема працює проти будь-кого: шахраї дзвонять "від оператора", просять підтвердити СМС чи назвати код, перевипускають сим-карту й витягують гроші з банківських застосунків. Якщо ви розумієте, що стали жертвою, дійте без зволікань.
Найперше — зателефонуйте на гарячу лінію банку і заблокуйте картки та доступ до онлайн-банкінгу (у ПриватБанку цілодобовий номер на звороті картки — 3700). Потім зверніться до поліції із заявою про шахрайство — саме відкрите кримінальне провадження згодом стане доказом у суді. Зберігайте скріншоти, виписки з рахунків та історію дзвінків.
Головний висновок із цієї справи: навіть якщо банк стверджує, що клієнт "сам назвав код", довести провину власника рахунку має саме фінустанова. Тож у подібних ситуаціях реально відсудити гроші назад — звісно, якщо ви самі не передавали шахраям паролі, пін-коди чи дані карток.
Раніше портал Знай повідомляв, банки змінюють правила для карток: що зробити, щоб не залишитись без грошей.
Негайно біжіть в магазин: які консерви треба купити українцям ще "на вчора"
"Судний день" вже близько: вчені назвали нову дату кінця світу
ТЦК просить оновити "Резерв+" просто на вулиці: чи зобов'язані ви це робити
Скільки коштує куб дров перед зимою: актуальні ціни
Також наш портал інформував, банки не видадуть готівкою понад 100 тисяч грн за день: як отримати більше.
Більше деталей читай у матеріалі: банки почали передавати дані українців до ЄС: чим це загрожує.
