Мільярди років тому, атмосфера молодої планети була б для нас токсичною, повної вуглекислого газу, метану і сірководню. Достатньо кисню в повітрі стало накопичуватися лише після появи рослин суші - 500-400 млн років тому.
“Фотосинтез рослин суші створює близько половини всього кисню на Землі, - пояснює Бенджамін Міллс (Benjamin Mills) з Лідського університету. - І цей процес вимагає фосфору, хоча ми досі погано розуміємо, як працює глобальний кругообіг цієї речовини".
Міллс і його колеги висувають припущення про те, що вже перші рослини могли освоювати сушу лише в симбіозі із грибами. Віддаючи їм частину своєї синтезованої органіки, вони отримували взамін мінерали, які багато гриби здатні розчиняти.
Українцям кардинально змінять правила оплати комуналки: до чого готуватись
Упаковка по 80 грн: в Україні супермаркети змінили ціни на цукор, вершкове масло та олію
Відмова може бути вигідною: українцям пояснили переваги
Фанати засудили Могилевську за заохочення доньки: "Не зробили висновків..."
Для підтвердження своєї гіпотези вчені провели експерименти, показавши, що сучасні представники давніх ліній грибів дійсно забезпечують рослинам приплив мінералів, від інтенсивності якого залежить інтенсивність фотосинтезу і виділення кисню.
На те ж вказало та комп'ютерне моделювання клімату Палеозою. Результати аналізу показали, що інтенсивність обміну вуглецю і мінералів між рослинами і грибами істотно впливала на клімат цілої планети — за рахунок зміни інтенсивності поглинання вуглекислого газу і виділення вільного кисню.
Раніше співробітники Королівських ботанічних садів Кью в Лондоні відшукали в бразильському штаті Еспіріту-Санту нове дерево роду Dinizia (вид Dinizia jueirana-facao). Воно відноситься до сімейства бобових, і встановив новий світовий рекорд, маючи найбільшу масу серед всіх існуючих дерев.
Раніше портал "Знай.иа" повідомило, що пасажири астероїда шокували вчених.