Жахливі наслідки: як Голодомор вплинув на українців

Подружжя науковців та психотерапевтів Віталій Климчук та Вікторія Горбунова завершили психологічне дослідження "Голодомор 33: Розбити тишу", в якому вивчали психологічні наслідки трансгенераційної травми поколінь на прикладі Голодомору.

Вони дослідили, що психологічні наслідки Голодомору проявляються у світогляді, переконаннях, поведінці, когнітивних установках, які провокувалися травматичними подіями і передавалися з покоління в покоління.

"До прикладу, наслідком травми, пов’язаної з Голодомором (тісний кореляційний зв'язок між досвідом пережиття Голодомору та правдивістю тверджень для опитуваних), є такі переконання в свідомості українців: "Звідси треба тікати, бо нічого доброго тут не буде", "Нікому не можна довіряти, особливо владі", "Кращої долі треба шукати в інших країнах", - розповіло подружжя в інтерв'ю "Українській правді".

Цікавим фактом є значні показники щодо тверджень: "Крадіжка – це погано, але якщо на роботі чи в держави, то не викликає у мене такого сильного опору", "Повідомити керівництву про колегу, який вкрав на роботі щось незначне – не є добрим вчинком" та "Краще не втручатися у справи, які тебе особисто не стосуються, навіть коли йдеться про злочини або недоброчесність".

Усе це відлуння радянської ментальності, яка диктувала – щоб вижити, треба красти в держави, наголошують дослідники.

Максимальні показники кореляції з досвідом пережиття Голодомору в родині мають такі твердження: "Діти завжди мають бути добре нагодовані", "Якщо дитина худа, то, напевне, вона погано почувається або хвора – її треба краще годувати", "Якщо почуваєшся втомленим, слабким або маєш запаморочення – це тривожні симптоми, які потребують ретельного обстеження", "Худнути та сидіти на дієті є неправильним і небезпечним", "Хліб та інші залишки їжі не можна викидати", "Треба робити заготівлі та консервації, в домі завжди має бути запас їжі", "Треба мати підсобне господарство, дачу, займатись садівництвом та городництвом".

Навряд чи такі дані когось здивували, адже основне завдання тих часів було – вижити.

Цікавими є й інші переконання: "Не варто йти проти влади, рішень тих, хто вищий за тебе в службовій ієрархії", "Не варто висловлювати свою думку, якщо вона може бути не схвалена більшістю", "Не варто занадто радіти життю, краще ділитись з іншими негараздами, ніж радощами".

Власне, будь-що, що вибивалося із загальної картини та мало бодай натяк на супротив владі, привертало увагу і могло наразити на негаразди. А вища якість життя могла спровокувати те, що позаздрять, прийдуть, відберуть, з’їдять.

В опитуванні взяли участь понад 1000 нащадків родин, які пережили Голодомор.

Серед опитаних – жителі України, також українці з діаспори Канади, Польщі… Найбільша кількість опитаних з Києва - 64,7%, Харкова – 9,4%, Дніпра – 3%.

Як повідомляв "Знай.ua", Президент Петро Порошенко закликав американський Конгрес розглянути резолюцію про визнання Голодомору актом геноциду українців.