Вибір після смерті: місце на кладовищі або вічнозелене дерево

Для багатьох не секрет, що населення України останніми роками активно скорочується - в середньому, на 200 тисяч осіб на рік. Уже сьогодні перед багатьма містами стоїть проблема: що робити з тілами померлих?

Півмільйона мерців на рік

За даними Міністерства юстиції, в 2016 році в Україні померло на 184,3 тис. громадян більше, ніж народилося. Якщо в 2016-му померло 583,6 тис. людей, то в 2015 році – 595,3 тис.

І така тенденція має місце протягом останніх десятиліть, що загрожує фізичним вимиранням населення України.

Найбільші темпи скорочення чисельності населення зафіксовано в 1995-2005 роках, а пік спостерігався в 2000 році, коли смертність перевищила народжуваність на 373 тисячі осіб. Потім втрати населення пішли на спад, і в останні роки вони коливаються на рівні 150-180 тисяч осіб на рік.

Багато експертів пророкують, що незабаром в Україні залишиться 32 млн або навіть 24 млн громадян. Ряд політиків використовує ситуацію, що склалася з метою піару. Юлія Тимошенко неодноразово заявляла, що в країні має місце геноцид українського народу, а олігархи проводять "зачистку України від українців".
Якщо політикам звикли не особливо вірити, то такі висловлювання з вуст світил медицини викликають ступор. "Нам немає чим лікувати людей, і влада робить все для того, щоб нам не було чим і за що лікувати людей. Це геноцид нації, а не реформи", - кажуть лікарі.

Як би там не було - але всіх померлих потрібно ховати.

В Україні налічується близько 32 тисяч кладовищ, з яких у містах всього 3 тисячі, з них 1 тисяча вже закриті для поховань.

За даними Мінрегіону, середня ціна всього комплексу ритуальних послуг в країні в 2015 році становила 3260 грн. У порівнянні з 2014-м, ціна піднялася на 607 грн. Найдорожче поховати людину в Києві, Житомирській і Львівській областях, найдешевше - в Дніпропетровській.

"В даний момент у населених пунктах України існує необхідність будівництва ще 551 місця поховань", - пояснили в Мінрегіоні.

Похоронний бізнес у тіні

"Похорон може потягнути на тисячу доларів. Найдешевша труна коштує 800 гривень. Місце на кладовищі отримати нереально важко. Скрізь треба платити і домовлятися. Дешевше, ніж за 3-4 тисячі гривень, знайти місце для поховання навряд чи вдасться. Ще 300 гривень потрібно буде віддати хлопцям на кладовищі, які копають могили", - розповів ритуальний агент Євген Закревський.

В Україні похоронна сфера, як і багато інших, регулюється спеціальним Законом - "Про похорон і похоронну справу". У законі йдеться, що існує мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання та ритуальних послуг, вартість цих послуг визначає орган місцевого самоврядування - або, простіше кажучи, міськради чи сільради.

Обсяг ринку ритуальних послуг оцінюється профільним міністерством в 1,3 млрд грн, 53% якого - за комунальними ритуальними службами, а залишені 47% - за приватниками.

Найбільшими гравцями на ринку є комунальні підприємства, такі як харківський "Ритуал", "Київський крематорій", "Запорізька ритуальна служба", а також Одеський і Чернігівський спецкомбінати комунально-побутового обслуговування.
Офіційні цифри дають уявлення лише про частку ринку, оскільки велика частина ритуального бізнесу знаходиться в тіні.

Кремація як вихід

Так чи інакше, але з кожним роком проблема кладовищ і землі під кладовища стоїть перед владою всіх рангів усе жорсткіше і жорсткіше.
Інструкція "Про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України" передбачає, що після закриття кладовища з моменту останнього поховання повинно пройти не менше 20 років, після чого за погодженням з громадою дозволяється ліквідувати його. Насправді такі норми в Україні вже давно не працюють. Багато українців ходять на кладовище не тільки до новопредставлених родичів, але мають поховання там у кілька поколінь.

Тому проблема кладовищ стоїть гостро.

Вирішити проблему з браком місць допомогла б кремація тіл померлих. Крім того, це дешевше. Наприклад, одна зі столичних ритуальних фірм пропонує таку послугу за 4000 грн, в той час як звичайні похорони у цієї ж фірми - 5500 грн.
В Україні всього три діючих крематорії: в Києві, Одесі та Харкові. Згідно з чинним законодавством в Україні немає приватних крематоріїв і кладовищ.

Незважаючи на суттєву нестачу кладовищ, українці віддають перевагу традиційним "ресурсовитратним" похоронам, хоча в світі вже давно в тренді кремація. Так, в Японії кремують 98% всіх померлих, в Чехії - 95%, у Великій Британії - 69%, в Данії - 68%, в Швеції - 64%. При цьому в Україні, за даними Мінрегіонбуду, в 2014 році було піддано кремації тільки 22 тис. померлих, що становить лише 4% від загальної кількості.

"У Києві крематорій розташований на Байковому кладовищі. Процедура кремації коштує 445 гривень. Часто цю процедуру замовляють іноземці, щоб перевезти прах родича за кордон. Щоб кремувати покійного, треба свідоцтво про смерть. Іноді вимагають дозвіл слідчих органів на кремацію, якщо людина померла не своєю смертю. У крематорії, щоб попрощатися з покійним, родичі знімають зал для прощання - близько 100 гривень на годину. Ще за 300 гривень можна купити урну для праху", - зазначив співробітник похоронного бюро Дмитро Конельський.

Біоурна

На Заході, втім, кремацією не обмежилися, і тепер крематорії пропонують своїм клієнтам новий вид послуг: дерево з праху. А точніше, біоурну.
Принцип роботи простий: підприємливі фірми на замовлення виготовлять спеціальну урну в вигляді капсули на два відсіки - у верхній частині насіння обраного дерева, а нижня частина - для праху. Така урна закопується в землю, і згодом насіння дерева, куща або іншої рослини починають проростати. При цьому і сама урна, і прах стають частиною субґрунту і добривом для майбутнього дерева.

Православна церква негативно ставиться до кремації померлих, а з приводу біоурн взагалі мовчить.

"При такому способі поховання проявляється неповага до тіла покійного, яке за вченням Православної церкви має воскреснути разом з душею", - пояснює отець Михайло.

Окремої уваги потребує будівництво крематоріїв. Оскільки у всіх великих містах України нестача землі на кладовищах, слід звернути увагу на альтернативний спосіб поховання - в колумбаріях, де зберігають урни з прахом. Але для цього слід побудувати ще і крематорії. Однак за законом спорудити крематорій можна тільки в місті, населення якого становить не менше 1 мільйона чоловік.

Розчинити останки в кислоті

В Європі популярною процедурою в останні роки стає ресомація, або розчинення людських останків у лужному розчині. Майже через півтора століття з моменту будівництва першого крематорію, Велика Британія дозволила встановити апарат лужного гідролізу.

Розчин лужного гідролізу - практично прозорий і фактично в ньому тільки солі та глюкоза. Запах злегка мильний, досить різкий, але не відштовхуючий.

Тіло померлого поміщається в спеціальний апарат. Там під впливом температури в 160 градусів за Цельсієм, високого тиску - щоб уникнути кипіння, а також розчину гідроксиду калію, останки покійного стають рідкими і через дві-три години розчиняються цілком, після чого вже зовсім стерильною водою спускаються в каналізацію. Тобто тіло знищується за рахунок лужного гідролізу.

Європейському біохіміку Сенді Саллівану вдалося розробити інноваційний метод кремації людських останків. У процесі під назвою ресомація тіло покійного обробляється спеціально виготовленим лужним розчином, який через дві-три години повністю роз'їдає тканини, залишаючи лише кілька шматочків кісток і мілілітрів рідини.

Компанія Resomation Ltd заснована в травні 2007 року і займається просуванням на ринок процесу ресомаціі, який є альтернативою кремації, але має більше переваг з екологічної точки зору. З моменту оголошення про вихід нової технології у неї з'явилося безліч прихильників, які визнають необхідність змін, альтернативні способи утилізації останків.

Апарат для подібної процедури продається за чотириста тисяч доларів, однак автори технології впевнені, що вартість ресомаціі не перевищуватиме вартість звичайної кремації, а буде навіть дешевше.

А ось церква вважає, що розчинення тіл з подальшим зливом розчину в каналізацію не може вважатися гідним способом позбавлення від людських останків.

Ожити після смерті

Набирає обертів останнім часом і кріоніка - це технологія заморожування щойно померлих людей і збереження тіл або їх частин в рідкому азоті.
Навіщо? Так щоб у майбутньому мерця розморозили і оживили, як тільки вчені знайдуть спосіб це зробити.

Поки в світі існує лише кілька кріонічних фірм, що мають власні сховища: Alcor (США), "ТрансТайм" (США), Інститут кріоніки (США), "КриоРус" (Росія). Незважаючи на високу вартість процедури (збереження тіла і голови коштує від 36 до 250 тисяч доларів), жодна з них не дає гарантій щодо відродження.

Великі грошові суми регулярно виділяє Фонд "Алькор" на дослідження американського вченого Роберта Фрайтіса, який вважається сьогодні головним у світі фахівцем з розробки медичних нанороботів.

Близько 150 пацієнтів уже заморожені західними фірмами. Ще дві тисячі осіб підписали контракт.
Є серед заморожених і знаменитості. Один з них - комедійний актор і телепродюсер, лауреат кількох премій "Еммі" Дік Джонс, хотіли заморозити свої тіла Уолт Дісней і Сальвадор Далі, але їм не пощастило.

У жовтні 2016 року 14-річна дівчинка, що вмирала від рідкісної форми раку, домоглася в Верховному суді Великої Британії права на кріогенну заморозку свого тіла. "Я не хочу бути похованою під землею. Я хочу жити і вірю, що в майбутньому знайдуться ліки від моєї хвороби, і мене розбудять", - написала вона в листі до суддів, і ті погодилися з її доводами.

Можливість відродження замороженої людини за допомогою технологій майбутнього не може бути гарантована на 100%. Жодна поважаюча себе кріофірма не підпишеться під обіцянкою оживити пацієнта. Для компаній, які пропонують такі послуги, це лише бізнес, але досить прибутковий. Адже 4 тіла в спеціальних камерах на рік здатні принести власникам фірми до 1 мільйона доларів.

В Україні ж поки такої послуги немає.

Багато експертів відзначають, що українці в плані похорону - досить консервативні люди. Вони вважають за краще старе-добре поховання в землю, раз на рік проводи з квітами, пасочками та цукерками і обов'язково пам'ятник - щоб усе було, як у людей. Навіть найнеплатоспроможніші намагаються слідувати традиціям і зробити хоча б міні-поминки в домашніх умовах за своїми близькими.

Піти красиво

Є й альтернативні методи піти з цього життя красиво.

Наприклад, британська компанія Heavens Above Fireworks готова змішати людський прах з ракетами і влаштувати великий салют у пам'ять про покійного. Організатори кожний піроспектакль розробляють індивідуально: в компанії вірять, що немає кращого способу попрощатися з близькою людиною. Ця ж компанія пропонує і можливість відправити останки в космос. За 695 доларів можна вийти у відкритий космос, а за 10 тисяч - облетіти Місяць. За життя вийде набагато дорожче.

Шведка Сюзанн Вій-Масак винайшла нову технологію під назвою Promession і вважає цей спосіб найбільш біологічним. За технологією тіло заморожують рідким азотом, попередньо протримавши його півтора тижні при температурі -18 градусів за Цельсієм, подрібнюють до маленьких шматочків у спеціальному сепараторі, поміщають у вакуум, щоб видалити надлишки вологи, а потім переносять останки в ґрунт, де вони за рік розкладаються. На тому ж місці потім висаджують дерево.

Компанія LifeGem пропонує своїм потенційним клієнтам синтезувати діаманти з мертвих тіл. Для цього фахівці піддають дії високого тиску і температур вуглець, що міститься в людському організмі - виходить такий собі синтез із кісток. Творцям необхідно всього 250 грамів праху, який вони нагрівають у спеціальній печі, де утворюється графіт, після чого камінь йде під прес, де тиск досягає 200 тисяч кілограмів на квадратний сантиметр.

Під впливом екстремальних температур молекули приєднуються одна до одної, формуючи впізнаваний восьмигранник - канонічну форму діаманта. Одержаний камінь нічим не відрізняється від природних: ні прозорістю, ні щільністю. Так що родича можна надягти на палець, на шию, в вуха і навіть козирнути перед гостями.

Художниця Надін Джарвіс схожим способом робить із праху людей олівці. Надін підрахувала, що з однієї людини в середньому виходить 240 олівців. На кожному з них вона карбує роки життя і значні події в житті померлого. У міру того, як олівці будуть сточуватись, коробка наповниться олівцевою стружкою, яку потім можна знову перетворити в прах.