Свято Іоанна Златоуста: традиції та заборони

У неділю, 26 листопада, віряни в усьому світі відзначають свято Іоанна Златоуста – архієпископа Константинопольського.

Згідно з повір’ями, його вважають одним з трьох Вселенських святителів і вчителів, нарівні зі святими Василем Великим і Григорієм Богословом, - пише Politeka.

Сам Іоанн народився в Антіохії в сім’ї чиновника, в результаті чого отримав гарну освіту. Він рано почав вивчати Святе Письмо, що привело його до християнства, а пізніше – в чернецтво.

Пізніше молодій людині запропонували місце єпископа, однак Іоанн ухилився від сану, вважаючи за краще життя в пустелі.

У цей час чоловік пише святі книги та видає багато своїх духовних праць. Згодом, коли він повернувся в Антіохію, з під його пера вийшли такі праці як "Про провидіння", "Книги про дитинство" та інші. Після цього Іоанн зробили пресвітером і довірили йому обов’язок нести Слово Боже людям.

За традицією цього дня господині займалися куховарством, зокрема ліпили багато вареників, які в мороз можна було зберігати просто на вулиці або в неопалювальних приміщеннях і ще довго частувати ними рідних. На Русі цей час навіть стали називати "пельменним".

Крім того, у цей день вважалося, що Бог покарає усіх хабарників та брехунів та шахраїв, тому люди молилися та просили позбавити світ від таких зловмисників.

Уточнимо, що в цей день не можна "лаятися на Івана", оскільки через це Бог може більше ніколи не почути ваших молитов.

У народі вважали, що з саме з приходом Златоуста зима вступала в свої права та приносила сильні морози.

Дивіться про молитви Іоанна Злутоуста

Як раніше повідомляв портал "Знай.ua", українці вшанували пам'ять жертв Голодомору.