12 липня, ми відзначатимемо християнське свято – День святих апостолів Петра і Павла. Свято як раз є завершенням Петрового посту, що, за традицією, розпочинається в понеділок через тиждень після Трійці. Знай.ua дізналися цікавих подробиць історії цього свята та порад щодо його відзначання, згідно з канонами Православної Церкви.
Місце поховання апостолів – у найбільшій споруді Ватикану
Якщо заглибитися в історію, то існує кілька свідчень, чому день святих апостолів Петра і Павла з самих перших віків і до сьогодні шанують разом в один день.
"Одне свідчення говорить про те, що вони саме в один день були замучені за Христову віру. Апостол Петро, як ми знаємо, був розіп’ятий на хресті догори ногами головою вниз, а апостола Павла, оскільки він був римським громадянином, не могли розіп’ясти на хресті, тож йому відсікли голову", – розповідає старший викладач кафедри богослів'я та філософії Київської православної богословської академії, кандидат богословських наук диякон Михайло Омельян.
Гороскоп на п'ятницю 22 листопада для всіх знаків Зодіаку: день для змін та простих радостей
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
Найдавнішим відомим свідченням про місце поховання апостолів є цитування "батька церковної історії" архієпископа Кесарії Євсевієм Кесарійським у творі "Церковні історії", що розповідає про події від початку християнства до 324 року. На пам’ятному місці у 1629 році було побудовано Собор Святого Петра у Ватикані – католицький храм, найбільша споруда Ватикану та найбільша християнська церква у світі, будівництво якої тривало 120 років.
Шлях подолання життєвих труднощів
Зазвичай, коли мова йде про святих людей, більшість говоре лише про моменти їхнього здобутку – як вони стали святими. Проте не потрібно забувати, що вони також такі самі люди, як і ми і, аби досягнути обожнення, пройшли непростий шлях.
"Кожен із нас, подивившись на святих апостолів, має подумати, як ми звершуємо служіння і як діємо в житті. Наприклад, апостол Петро відзначався твердістю віри. Коли запитували, хто такий Ісус Христос, він сказав, що це є син Божий, тобто визнав його саме Богом, сином Божим, – підкреслює диякон Михайло Омельян. – А апостол Павло, який спочатку був гонителем християн, кардинально змінив життєвий уклад. Ідучи з Єрусалима в Дамаск, він ішов для того, щоб гонити християн, він зустрів воскреслого Бога. Після того його життя змінилося - він став невтомним апостолом християнства".
Апостол Петро, незважаючи на всі моменти, зраджує Ісуса Христа. На тайній вечері він сказав Христу Спасителю, що він ніколи не відречеться від нього, на що Христос каже: "Ще півень тричі не заспіває, як ти відречешся від мене". Так і сталося. Але, незважаючи на зречення, в один момент Господь тричі запитує його, чи любиш ти мене, і Петро каже: "Так, Господи, люблю тебе". Тричі Петро зрікався Ісуса і тричі тепер визнавав свою слабкість – покаявшись, він отримав прощення.
"Таким чином Господь показує, що кожну людину, незважаючи на те, як би вона не впала, Господь її очікує, очікує її підйому. Це показує приклад апостола Петра. А приклад апостола Павла сьогодні показує, що незважаючи на те, що ми певний час не вірили та, можливо, навіть противилися Богу, ми можемо змінити своє життя як апостол Павло і жити далі з Богом", – говорить старший викладач кафедри богослів'я та філософії Київської православної богословської академії, кандидат богословських наук диякон Михайло Омельян.
Впродовж життя найвизначніший християнський місіонер та один з перших богословів християнства апостол Павло став автором найбільшої кількості праць епістолярної спадщини, написавши 13 книг відомих усім апостольських послань "Нового Заповіту".
Випромінюйте радість
Відзначаючи свято першоверховних святих апостолів Петра і Павла, варто пам'ятати, що як би нам не було важко в житті, є Господь, який нам допоможе, який нас визволить із гріха і допоможе нам його подолати.
За словами диякона, основними приводами потрібно вважати те, що у нас є такі угодники Божі, тому, що у нас є приклади, до яких ми маємо прагнути, тому, що у нас є Господь, який всіх спас і кожній людині дає можливість увійти в вічну радість та вічне життя.