Пенсійна система опинилася під загрозою

Згідно із законом, другий, накопичувальний, рівень пенсійної системи повинен запрацювати 1 січня 2019 року, а до 1 липня 2018 року уряду необхідно сформувати органи, що відповідатимуть за її функціонування. Але в Україні в черговий раз щось пішло не так.

Як пише ЕП, експерти в стінах уряду налаштовані вкрай песимістично: терміни практично напевно порушать. Щодо підстав, то їх багацько: це і відсутність оформленої у законопроект моделі, яку б підтримували і уряд, і громадськість, і основні кредитори України.

З початку 2018 року дискусії навколо запровадження другого рівня пенсійної системи зводилися до обговорення депутатського законопроекту №6677. У травні в нього може з'явитися конкурент: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробила свою модель.

У чому ж полягають особливості нової моделі, і чи має пенсійна реформа шанс на продовження у 2018 році?

У пошуку відповідальних

Восени 2017 року ВР ухвалила пенсійну реформу, яка передбачає їх осучаснення з жовтня 2017 року і підвищення мінімального страхового стажу для виходу на пенсію з 15 до 25 років з 1 січня 2018 року.

За тиждень після цього уряд схвалив дорожню карту наступного етапу реформи — введення обов'язкового накопичувального рівня.

Цей рівень передбачає, що працівники або роботодавці від їхнього імені, а в деяких системах і самозайняті особи, сплачують внески до накопичувального пенсійного фонду. Внески обліковуються на індивідуальних рахунках, їх інвестують у різні фінансові інструменти. Після виходу на пенсію учасник отримує право на одержання пенсії, яка обраховується з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу.

Сценарій запровадження другого пенсійного рівня, прописаний у законопроекті №6677, обговорювався до цього часу. Трохи раніше цей законопроект був головним конкурентом проекту про пенсійну реформу глави уряду Володимира Гройсмана, проте в парламенті підтримки так і не знайшов.

Через фінансово-інвестиційну складову другого рівня головним органом є Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку — НКЦПФР. Згідно із законодавством, комісія затверджує методику оцінки накопичених пенсійних активів, видає ліцензії компаніям з управління ними.

За погодженням з комісією затверджуються правила інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Також уряд визначив НКЦПФР головним виконавцем з розробки тематичного законопроекту.

Законопроект повинен був з'явитися наприкінці 2017 року, але чогось так і залишився чимось приблизним та уявним. З чотиримісячним запізненням комісія таки підготувала власну концепцію запровадження другого рівня.

Новий рівень — нова модель

Запропонована комісією модель — централізована, тобто передбачає існування одного адміністратора пенсійних активів. У цьому — головна відмінність моделі комісії від моделі, прописаної у законопроекті №6677.

Депутати пропонують децентралізовану модель, за якої адмініструванням внесків займатимуться обрані учасниками недержавні пенсійні фонди.

"Багато країн світу усвідомили недієздатність децентралізованої моделі пенсійної накопичувальної системи. В Україні видатки на адміністрування чинного третього рівня за останні десять років "з'їли" 30-40% накопичень", — пояснив глава НКЦПФР Тимур Хромаєв.

За його словами, в реформуванні своїх пенсійних систем Чилі, Польща, Великобританія пішли шляхом запровадження пенсійних систем, які суттєво мінімізують видатки на адміністрування.

"Наша концепція передбачає централізацію лише адміністративних функцій. Це не означає "одержавлення". Це означає створення одного адміністратора з незалежною наглядовою радою і здійснення обліку учасників в одному місці", — зазначив Хромаєв.

Він додав, що така модель дозволить оптимізувати видатки на адміністрування і вирішити проблему проїдання пенсійних накопичень.

Нагадаємо, раніше інформаційний портал "Знай.ua" писав про те, що тисячі українців залишаться без субсидій.