Декомунізація по-українськи: ким замінять Леніна

Процес декомунізації передбачає перш за все знесення пам'ятників радянських часів, проте демонтованим постаментам та погруддям так і не знайшли застосування. Частіше всього вони просто накопичуються, немов непотріб у приміщеннях, а на їх місце нічого нового не встановлюють.

Про це в коментарі УНІАН розповів очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Він підкреслив, що особливо це видно у невеликих населених пунктах, де комуністичні пам'ятники стояли у центрі, можливо на єдиній у місті площі. Заміну їм так і не знайшли.

"Насправді, я скептично ставлюся, щоб на місці, де, наприклад, стояв пам’ятник Леніну в Києві ставити інший пам’ятник. Над цим місцем ще довго буде висіти "тінь", і воно ще довго буде сприйматися як місце, де стояв Ленін", - вважає В'ятрович.

На думку експерта, кращою альтернативою можуть стати нагадування про постатей із української історії: наприклад, в якості меморіальних табличок та скульптур.

Крім того, нещодавно з'явилася ідея створення окремого Музею монументальної пропаганди СРСР – саме там демонтовані пам'ятники можуть знайти своє остаточне місце і нарешті матимуть мистецьку вартість.

"Якщо якісь пам’ятники мають матеріальну цінність, то їх можуть продати, як зробили в Ужгороді. Якщо має цінність матеріал, з якого пам’ятники виготовлені, то, можливо, їх переправляють", - додав він.

В'ятрович підсумував, що займатися такими історичними питаннями повинні виключно фахівці художньої ради, проект якої знаходиться на стадії розробки. Вони визначатимуть, наскільки важливий той чи інший постамент, і що з ним краще зробити – принести в музей, чи все таки продати і виручити кошти до бюджету.

Як повідомляв портал "Знай.ua", іноземці створили окремий проект, присвячений "ленінопаду" в Україні.