Бити чи не бити: психологи пояснили, як правильно карати дітей

Деякі мами вважають, що саме "через дупцю" краще доходить інформація. Але психологи запевняють, що так ми лише виробляємо у дитини умовний рефлекс, але ніяк не виховуємо послух і розуміння.

Психологи пояснили, як правильно виховувати дітей. Про це пише "УП".

Практикуючий дитячий психолог Наталя Вдовиченко впевнена, що різкі сплески емоцій стосовно дитини - це нормально. Але їх потрібно і можна контролювати.

"Досить глибоко зітхнути, вийти попити води і у вас відразу з'явиться потрібний спокій і терпіння для того, щоб доносити інформацію словом, а не ляпасом".

Психолог зазначає, що її практика роботи з дітьми показує - у кожного, хто пережив фізичні покарання, на все життя залишаються дитячі страхи.

Якщо дитину б'ють по обличчю або рукам, у неї завжди буде занижена самооцінка.

"Хлопчики, яких карають мами, в зрілому віці будуть підсвідомо шукати жінку, від якої будуть терпіти приниження - це не обов'язково насильство, вони можуть страждати від психологічного тиску і маніпуляцій.
Дівчата теж обиратимуть у відносинах позицію жертви і терпіти побої, сприймаючи їх як норму - адже в її дитинстві це і було нормою! "- каже Вдовиченко.

Агресія вимагає виходу

Діти зі слабкою емоційною стійкістю можуть вирости зі зламаною психікою і стати тиранами або маніяками. За статистикою, 90% гвалтівників і серійних вбивць страждали від насильства в дитинстві.

Діти, яких б'ють вдома, завжди намагаються зігнати агресію - на тваринах, на слабших однолітках, на молодших дітях. Іноді вони навіть завдають шкоди самі собі - можуть кусати або дряпати себе.

Олена Любченко, психолог, керівник Агентства психології Олени Любченко, вислухала сотні пацієнтів, які в дитинстві або юності страждали від фізичного насильства. За її словами, у більшості з них - проблеми з особистим життям, з кар'єрою і зі спілкуванням.

Інша сторона медалі: виростаючи в родині, де є насильство, дівчинка, ставши дорослою, може шукати надійності і захисту в людини, яку не любить, але з нею почувається безпечно. Вона може мучитися в стосунках, які її не влаштовують, але боятися проміняти почуття безпеки на інше почуття.

Дорослі чоловіки, які переживали насильство в дитинстві, страждають від заниженої самооцінки і не домагаються цілей, вважаючи, що вони їх не заслуговують.

"Чим раніше батьки відмовляться від фізичного насильства і рукоприкладства, чим молодшою буде дитина, тим більше шансів у неї отримати мінімальну кількість психологічних травм.
І тим вище ймовірність, що дитина почне чути пояснення батьків, а не сприймати тільки стусани.
З 3-4-річною дитиною це простіше, ніж з 8-9-річною ", - вважає психолог.

За словами психологів, частина людей, які в дитинстві терпіли стусани і побої, прийняли рішення ніколи не піднімати руку на власних дітей. Але це швидше виняток з правил.

Відпрацьовуємо внутрішній "стоп"

Щоб прийти до такого рішення, батькам потрібно чітко усвідомити, що насильство і виховання – не синоніми, між цими поняттями немає нічого спільного. Ніколи насильство не стане ефективним у вихованні дітей.

Виховання - це пояснення і власний приклад. Ви повинні чітко вирішити і дати собі внутрішню установку - більше ніколи не піднімати руку на дитину.

Аі в разі кризової ситуації (непослух або істерика, наприклад) ви, відчуваючи прилив агресії і злості, повинні навчитися відпрацьовувати внутрішній "стоп".

Психолог Олена Любченко каже, що агресія і емоції заважають нам мислити критично - блокують лобові частини.

Щоб заспокоїтися і вести себе з дитиною миролюбно і адекватно, вона радить видихнути і порахувати до 10. Ви помітите, що агресія відійшла і ви можете зважено донести свою думку до дитини. Якщо це не працює - звертайтеся до фахівця.

Нагадаємо, у Сумській області неадекватний батько по-звірячому розправився над власною дитиною, він до смерті побив свою 4-річну дочку за те, що вона не хотіла їсти.

Як повідомляв портал "Знай.ua", відомий психоаналітик розвіяла міфи і визначила, якою ж насправді має бути хороша мати.

Також "Знай.ua" писав, психолог розповів, як говорити з дитиною на інтимні теми у різному віці.