Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, яке очолює скандальний міністр Руслан Стрілець, похвалилося новою ініціативою, яка набрала чинність 9 липня 2023 року.
Відомство прозвітувало про Закон "Про управління відходами", який за словами чиновників запустив реформу та оновив термінологію, принципи та підходи до управління відходами, привівши їх у відповідність до рамкової Директиви ЄС.
Отже, бездіяльність Міндовкілля і затягування з Рішеннями Уряду вже загрожує втратою українському бюджету в розмірі 600 млн грн цьогоріч. Проте, екологи вже давно звернули увагу на дану проблему і б'ють на сполох.
Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок запевняє, що наслідком прийняття зазначеного Проєкту, який повністю зруйнує систему податкового обліку обʼєкта оподаткування стане втрата надходжень податкових зобовʼязань з екологічного податку за розміщення відходів у розмірі понад 600 млн. гривень.
"Під час війни вже зараз бюджет ризикує недоотримати таку суму! За порушення податкового законодавства відповідальність субʼєктів господарювання передбачена. Яка відповідальність посадових осіб державних органів, яких утримують ці ж суб’єкти господарювання, за саботаж реформ? І процес, звісно, штука важлива, а що робити суб’єктам господарювання, як нараховувати екоподаток?", – задається питанням Людмила Циганок.
Долари можна продавати? Що буде з курсом в Україні після приходу Трампа
Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити"
Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі
Дають лише 3 дні: в Україні змінилися правила повісток поштою, що це змінює для чоловіків
Також екологиня зауважила, що замість вирішення проблем відомство Руслана Стрільця зайнято створенням нових.
"Реформа управління відходами щодня для фахівців підприємств накопичує все більше питань, аніж відповідей. Від профільних ЦОВв ми маємо зворотній зв’язок у формі процесів. Так, 20 жовтня підприємства повинні подавати декларації по відходах. Процедура не виписана і досі має правову колізію. Ось це типовий приклад, коли одного закону дуже мало – щоб він виконувався - має бути своєчасна титанічна робота з НПА та синхронізація з усіма кроссекторальними актами. Що матимемо в результаті? Субʼєкти господарювання в деклараціях екоподатку будуть ставити нулі, оскільки нарахувати його не можливо через колізію. Податкова складатиме ППР, а бізнес успішно скасовуватиме їх в суді. Як наслідок: для бізнесу - витрати на правову допомогу і дуже багато нервів; для Держави - недоотримання коштів в бюджет в вигляді екоподатку - біля 600 млн вже цьогоріч і компенсація судового збору (не говорячи вже про затрати людських ресурсів на судові процеси)", – прогнозує Людмила Циганок.
Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW сподівається, що Міндовкілля все ж зможе впоратися з цією складною ситуацією, адже поки що все схоже на саботаж під час війни важливих екологічних процесів. При тому від відомства, яке має опікуватися екологією.