Сміття під новим кутом зору

У липні 2023 року набув чинності Закон України «Про управління відходами». Гарна новація і важливий крок до сучасних екостандартів та законодавства ЄС. Саме цей закон має забезпечити зміну підходів бізнесу і населення до утилізації сміття. Але його прийняття аж ніяк не є ознакою того, що відзавтра у нас розпочнеться «сміттєва революція». Насправді попереду – роки копіткої праці та переосмислення звичних підходів. Утім, і зараз в Україні є відповідальні підприємства, які не чекають на нормативні акти, а вже сьогодні створюють безпечне майбутнє. Серед них – Київський картонно-паперовий комбінат.

Що змінює новий закон «Про управління відходами»?

Як зазначають у Міндовкілля, цей нормативний акт є лише фундаментом для майбутніх змін, що покладуть початок новій ері в управлінні відходами. Закон – тільки поштовх до створення процедур, електронної звітності, децентралізації управління, контролю за рухом відходів за допомогою сервісу «ЕкоСистема». Водночас саме завдяки цьому закону наша держава вперше в сучасній історії має чіткий план впровадження принципів екологічно відповідального управління відходами.

Важливий факт: усе накопичене в країні сміття — це 500 пірамід Хеопса, що стоять на 14 тисячах футбольних полів.

Уже зараз зрозуміло, що на реалізацію всіх запланованих етапів реформи потрібні роки. Та в Міндовкілля зазначають, що країни Європи наближалися до сучасних стандартів не один десяток років.

«Європа дуже різна, в кожній країні свої особливості. Вони краще управляють відходами, але не тому, що в них інший менталітет, ні. А тому, що вони роками рухаються в цьому напрямку і вкладають в інформаційно-заохочувальні проєкти величезні ресурси, стимулюючи цим і бізнес, і громадян.

Наприклад, шведи (до речі, досить соціально відповідальна нація), відмовившись від активної популяризації сортування сміття, зіткнулися з поступовим зниженням інтересу населення до роздільного збирання побутових відходів. Тож країні довелося знову повертати цю програму», — заявляють у громадській організації Zero Waste ZP.

Важливий факт: станом на 2020 рік на полігонах України зберігалося 462,4 тис. тонн побутового та промислового сміття.

Не плани, а чіткі дії: хто в Україні запровадив європейські принципи управління відходами?

ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» — одне з небагатьох українських підприємств, що спеціалізуються на переробленні макулатури. Високоякісна продукція, виготовлена з вторинної сировини, є цінним внеском компанії у протидію екологічним змінам на земній кулі та свідченням уважного ставлення до живої природи.

«Неймовірно, але факт: 60 кілограмів переробленого паперу зберігають одне доросле дерево», — зазначають на підприємстві. Отож, компанія змогла врятувати від вирубування понад 5 млн дерев.

Налагоджена робота з перероблення макулатури — далеко не єдиний приклад свідомого ставлення Київського КПК до управління відходами. Насправді процесів набагато більше. «Чітко налагоджена практика розв’язання екологічних питань частково зумовлена тим, що ККПК входить до австрійського холдингу Pulp Mill Holding. Тому європейський підхід до бізнесу для нас принциповий, зокрема і в ставленні до навколишнього середовища», — вважають на комбінаті.

На жаль, в Україні триває повномасштабна війна, яка суттєво і дуже негативно впливає на екологію. І з огляду на цей фактор непереборної сили виникає питання: що може зробити суспільство й відповідальний бізнес для зменшення небажаних наслідків для довкілля? Відповідь очевидна: негайно впровадити заходи для правильної утилізації побутових та виробничих залишків.

Австрійські акціонери ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» ініціювали створення екологічної стратегії на 2023 рік, реалізація якої дозволить підприємству не розміщувати відходи виробництва на полігоні, а переробляти їх. Ключова мета стратегії — максимальне зменшення кількості відходів виробництва. На ККПК це досягається завдяки компактному зберіганню та переробленню первинних відходів: їх, зокрема, використовують для створення будівельних матеріалів. Припинили також відвантаження полімерних відходів на полігон, направляючи їх на подальше перероблення та використання.

З метою зменшення добового споживання води на 60% (а це 10 тисяч м3) фахівці комбінату впроваджують нові технології очищення, використовуючи передовий досвід колег з паперових фабрик Італії. Мова йде про інноваційний метод перероблення за допомогою біоплівки на першому рівні, що дозволяє забезпечити ефективну деградацію органічних забруднень у стічних водах. На другому рівні проводиться доочищення в анаеробному реакторі, де спеціальні бактерії перетворюють вуглець забруднюючих речовин на біогаз. А метан уже можна використовувати як ресурс для власних виробничих процесів або навіть продавати.

Важливий факт: несанкціонованих звалищ в Україні – понад 30 тисяч, полігонів – більше 6 тисяч.

Не бізнесом єдиним: люди теж мають змінити ставлення до збереження планети

Законотворці цілком справедливо акцентують увагу на підприємствах, які є основними забруднювачами довкілля. Проте питання управління відходами стосується не лише бізнесу, важливо вже зараз формувати екологічну свідомість у населення. Наприклад, на ККПК для співробітників уже ввели обов’язкову систему сортування сміття. Це сприятиме формуванню у працівників комбінату культури ресурсозбереження і допоможе знизити негативний вплив на навколишнє середовище.

Попри правило «забруднювач платить», у центрі реформи будуть пересічні українці. Тепер компанії мають «достукатися» до їхньої свідомості та навчити їх правильно поводитися з відходами.

«Поступово буде введено розширену відповідальність виробника. Тобто кожна компанія відповідатиме, якщо її паковання чи продукт потрапить на звалище, — пояснюють активісти Zero Waste ZP. — Тому виробники і держава — кожен зі свого боку — вестимуть інформаційні кампанії про важливість зменшення кількості відходів, правила сортування. Звичайно, для цього також треба буде створити відповідну інфраструктуру: ті ж баки для сортування».

Активісти запевняють: нова інфраструктура, можливо, включатиме й відомі у Європі фандомати – автомати, що приймають порожній пластик і платять за нього цілком реальні кошти. Розвивати цю мережу теж будуть забруднювачі: бізнесу дешевше буде обслуговувати фандомати, аніж платити штрафи за пляшки на полігонах.

Новий закон задав правильні тренди, і це дуже позитивно! Віримо, що українці найближчим часом стануть більш відповідальними в ставленні до відходів. А досвід сучасних підприємств, трендсетерів від бізнесу, допоможе прискорити інтеграцію в цивілізований світ, наразі в громадах, де такі виробництва є містоутворюючими.