Пересихають річки і частішають пилові бурі — фахівці пояснили, що сталося з кліматом в Україні

Навесні 2020 року українські річки так і не стали повноводними, колодязі пересихають, а у деяких сховищах води залишилося на лічені дні. Водночас Києву та іншим північним містам радять бути готовими до такого синоптичного явища, як пиловий шторм.

В аналізі від BBC News Україна фахівці спробували пояснити, що ж відбувається з водою в Україні та чому пересихають водосховища у містах і колодязі в селах. В.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв зазначив:

"Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля", - пояснює він. Михайло Хорєв

Без зими в цьому році не було і водопілля навесні, тобто весняної повені на річках після танення снігу. Як наслідок, вже у квітні водність річок така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить. Однак сухі стали не лише річки, а й болота та ліси. Аналітик об'єднання "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов каже:

"Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси. Проблеми з лісовими пожежами - це тільки початок. Влітку будуть горіти торф'яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових - для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови." Петро Тєстов

Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше - до 1 метру (так званий "кореневовмісний шар"). В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей але і там є тенденція до посухи. Найгіршою є ситуація на Одещині та Миколаївщині, де "сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту".

Якщо маловоддя настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень — перш за все для гідроенергетики та водного транспорту. Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування. Загалом же зараз вже страждають всі водосховища, які живлять міста — рівень води там спадає щодня.

Маловоддя і пересушування ґрунту через дії людини стали причиною і пилової бурі 16 квітня на Київщині. В Інституті агроекології і природокористування кажуть — такий пиловий шторм в цьому регіоні справді трапився вперше за час спостережень. Однак прогнозують, що він не останній.

"Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років. Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки", - зазначають аналітики. Аналітики Інституту агроекології і природокористування

Аналітики наголосили, що оскільки буря сталася у період посівної, то хмара несла в собі ще й частки добрив і гербіцидів — то це вже небезпека для здоров'я людей і врожаїв на приватних городах та садках. Протидіяти пиловим бурям мають полезахисні лісосмуги, частину з яких знищили протягом останніх років, або ж взагалі не засадили. Посприяло бурі й осушення боліт і порушення водоохоронних зон, коли поле фактично доходить до межі річки без перешкод.

Михайло Хорєв головною причиною змін називає глобальні зміни клімату: "Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців". Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників, як міні-ГЕС: "Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу".

Також вплив мають непродумані роботи з розчищування річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію. У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім — і промисловості, і звичайним людям. Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити.

В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної. Можна відмовитися і від миття машин на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходами. Фахівці закликають припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.

Обов’язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, українці відзвітують про доходи і сплатять податки — з кого стягнуть 18%, перелік. Які штрафи передбачені за ухилення від сплати податків з доходу

Як повідомляв портал "Знай.ua", Шмигаль озвучив жорсткі правила — Україну чекає два роки карантинних обмежень. Українцям озвучили жорсткі умови карантину через Covid-19

Також "Знай.ua" писав, найбідніші та найбагатші області України – у Держстаті розповіли, де заробляють найбільше. Державна служба статистики України оприлюднила попередні дані про доходи та витрати населення