1 травня в Україні: що це за свято, історія виникнення, дата створення

Перше травня – свято, що відзначається в багатьох країнах світу 1 травня або в перший понеділок травня.

У Білорусі, Китаї, Киргизії, Пакистані та Шрі-Ланці 1 травня відзначається як День праці. В Росії та Таджикистані цей день відомий як День весни й праці. В Україні цю дату до 2017 року відзначали як День міжнародної солідарності робітників, потім день був перейменований в "День праці".

Історія появи свята: що сталося 1 травня

Свято було введено в 1889 році II Інтернаціоналом і присвячене пам'яті подій перших днів травня 1886 року в Чикаго – під час страйку у рамках загальнонаціональної кампанії за введення 8-годинного робочого дня.

Ситуація в Чикаго була напруженою ще за кілька років до подій 1886 року. Жахливі умови праці, низька заробітна плата і робота до дванадцяти годин на день були стандартними. Крім того, антикапіталістичні настрої підігрівалися радикальними агітаторами, які боролися за восьмигодинний робочий день.

Опір робочих обернувся проти власника McCormick Harvester Co., який мав намір модернізувати завод, що звільнило б величезну кількість співробітників. Це призвело до страйку робітників, у результаті якого власник фабрики був змушений піти на радикальні поступки. Проте це тривало недовго. Вже у лютому 1886 року він звільнив всіх співробітників. Замість них найняв нових, безпека яких повинна була контролюватися групою з декількох десятків охоронців.

Сталося протистояння – профспілкові активісти швидко пішли в наступ. Розпочалася підготовка до оголошеної 1 травня демонстрації. Її метою було відстояти восьмигодинний робочий день. Демонстрацію очолював Альберт Парсонс – профспілковий діяч, анархістський комуніст, відстоював права афроамериканців. Попри побоювання багатьох людей, хода пройшла без кровопролиття. У ній взяли участь десятки тисяч осіб.

4 травня Август Спис — американський анархіст, редактор, видавець німецького походження — організував мітинг на площі Хеймаркет, під час якого сталася бійка між новими робочими, що покидали завод у Маккорміку, і демонстрантами. Втрутилося понад двісті поліціянтів з револьверами й кийками. Важко визначити точну кількість жертв. За різними даними, від двох до п'яти робітників було убито, близько шести отримали серйозні поранення, багато хто були побиті. Август Спис, вражений жорстокістю поліції, закликав робітників прийти на демонстрацію на наступний день.

Англійський анархіст Картер Харрісон, присутній на демонстрації, заявляв, що немає ніяких ознак того, що поліції доведеться втручатися. В результаті сильних дощів того дня на площі залишилося лише близько 200 осіб. Раптово з невідомих причин 180 поліціянтів на чолі з капітаном Джоном Бінфілдом кинулися до демонстрантів.

За мить бомба потрапила у бік поліції. Один офіцер загинув на місці, декілька отримали поранення. У відповідь поліція відкрила вогонь по демонстрантах. Число вбитих робочих невідомо. У хаосі, який панував на площі, багато поліціянтів були застрелені їх колегами. Ця подія відома як Бунт на Хеймаркеті (Haymarket Riot).

В результаті цих інцидентів сталися різкі репресії проти профспілкових активістів. Всі ці дії були спровоковані чиказькими газетами, близькими до істеблішменту. Нарешті, вісім осіб постали перед судом. Серед них три головних організатори травневого мітингу і п'ять профспілкових активістів, які навіть не брали участь у мітингу.

Процес розпочався 21 червня 1886 року. Всіх звинувачували у вбивстві поліціянтів, загиблих на місці в результаті вибуху. Ніхто не очікував, що за відсутності доказів обвинувачуваний може бути засуджений за суворим вироком. Однак, сім чоловік були засуджені до смертної кари. 11 листопада 1887 року були повішені: Парсонс, Енгель, Спис і Фішер. Напередодні Луї Лінг наклав на себе руки у своїй камері. Інші, які були помилувані, покинули в'язницю через сім років. Цьому посприяла кампанія на чолі з робочим рухом, в результаті якої вироки були скасовані.

Нині історики підозрюють, що бомба була скинута поліційним агентом, що співпрацював з капітаном Джоном Бинфілдом.

Через три роки після трагічних подій, в 1889 році, конгрес II Інтернаціоналу визнав 1 травня Днем праці. Таким чином, вони хотіли гідно оцінити прихильність справі багатьох жертв, понесених робочим рухом в результаті кривавих інцидентів, і в їх честь щороку згадувати події того дня. Попри це, в Північній Америці День праці відзначається в перший понеділок вересня. Спочатку так було заведено в Орегоні, а у федеральному масштабі – з 1887 року.

Коли і як святкують День праці, що означає

Дата Дня праці фіксована, тому це свято припадає на одну і ту ж дату кожен рік, тобто 1 травня. У 2020 році День праці настане в п'ятницю. Це державне свято, тому всі школи, офіси, поштові відділення, частина торгових центрів і т. д. будуть закриті протягом цього періоду. Хоча у зв'язку з коронавірусним карантином навчальні заклади, ТРЦ та інші установи у будь-якому разі будуть закриті.

День міжнародної солідарності трудящих почали відзначати в багатьох країнах світу. Святкування супроводжувалися масовими мітингами, демонстраціями та страйками. В більшості міст Європи й Америки першотравневі заходи пройшли спокійно. А ось у Франції та Італії відбулися конфлікти з поліцією, в результаті чого були заарештовані сотні демонстрантів. В Іспанії так і зовсім було застрелено кілька людей.

З середини 1890-х років у цей день влаштовувались демонстрації з метою проголошення вимог поліпшити життєві умови, заклику до міжнародної солідарності та боротьби проти мілітаризму і війни. У країнах СРСР першотравневі мітинги мали політичний характер, на відміну від західних країн, де демонстрації перетворилися в карнавальні дійства.

Перше святкування Дня праці в Україні відбулося в 1890 році у Львові (Львівська маївка 1890 – перша маївка на українських землях). На сході (за річкою Збруч) перші святкування відбулися в 1900 році.

Львівська маївка 1890 була організована комітетом, створеним у Львові австро-польськими соціал-демократами після визнання першого травня Днем праці та дозволу на щорічні демонстрації солідарності трудящих. Мета демонстрацій – збереження пам'яті про мітинг робітників на площі Хеймаркет у Чикаго.

1 травня 1890 року у Львові біля міської ратуші на площі Ринок зібрались близько 4000 робітників різних національностей (українці, поляки, євреї). Також були присутні Іван Франко та Михайло Павлик. Віче прийняло резолюцію, що передбачає встановлення 8-годинного робочого дня, заборону дитячої праці й нічної праці для жінок, введення загального виборчого права.

День праці був державним святом і вихідним днем ще в Українській Народній Республіці. У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, згідно з яким День міжнародної солідарності трудящих був перейменований у "День праці".

Нині в Києві та по всій Україні проходять марші, пов'язані зі святом 1 травня. Для багатьох людей це також чудова нагода звернути увагу на проблеми безробіття, низької заробітної плати й нерівності на ринку праці.

Традиції на 1 травня: маївки

З Днем праці тісно пов'язане виникнення такого поняття, як "маївки". Як правило, під ним мають на увазі пікнік – дорослі роблять заготівлю до пікніка, беруть з собою дітей і разом з друзями святкують перше травня на природі.

Традиція святкування травневих свят на природі зародилася ще в часи Російської імперії. Як конспірації у період травневих свят проводилися нелегальні заміські зустрічі робочих. Маївки переслідувалися царською поліцією.

1 травня: чим зайнятися сьогодні, що не можна робити, а що потрібно

Заборон, пов'язаних безпосередньо з Днем праці, крім заборони на роботу, не передбачено, а значить, можна відпочивати як душі завгодно. Але за Церковним статутом на 1 травня 2020 року припадають Седмиця 2-га після Пасхи, день Максимовської ікони Божої Матері та день Преподобного Іоанна Солунського й учня преподобного Григорія Декаполита. Крім того, це пісний день, тому вірянам варто утриматися від м'яса і продуктів тваринного походження.

Що стосується посівного календаря, то 1 травня – сприятливий день для висаджування кущів та дерев, косовиці трави. Також не буде зайвим мульчувати землю і спробувати поборотися зі шкідниками. А от садити садово-городні культури небажано.

Фото

Відео