Вербна неділя 2020: обряди та прикмети свята

Напередодні Великодня католики й православні відзначають Вербну неділю. Дізнайтеся: коли це свято буде у 2020 році? Якого числа починається вербна служба у католиків і православних? І як Україна відзначає цей день? Читайте про те, які традиції та звичаї притаманні для Вербної неділі.

Якого числа Вербну неділю у католиків і православних?

Незважаючи на те, що в Україні лютує коронавірус, і ми повинні дотримуватися карантину, сьогодні ми будемо освічувати тему щодо великого церковного свята - Вербної неділі.

Якщо Благовіщення відзначається щорічно у один і той же день, 7-го квітня, то Вербна неділя - дата плаваюча. Вона припадає на 6-тий тиждень Великого посту. Для кожного року дата Вербної неділі змінюється, тому що залежить від дня Пасхи, яка завжди змінюється. Нагадаємо: у цьому році Великдень відзначається у квітні, 19-го числа.

У цьому році число освячення верби для православних - 12-те квітня. А ось у католиків у цей день вже Великдень. Вони відзначають його практично на тиждень раніше, ніж православні. Відмінність у датах святкування залежить від церковних календарів.

Дата святкування Вербного свята - це остання, шоста неділя перед Великоднем, коли Господь увійшов у Єрусалим. Католицьке свято, коли освячують вербу, приходиться у 2020 році на 5 квітня.

Чому цей день так називається? Історія й традиції свята

Цей день називають також Пальмовою неділею. Свято називається саме так, тому що у перекладі із грецької неділя ваій - це пальма. Саме гілками цього дерева зустрічали у Єрусалимі у цей день Спасителя, який в'їхав у місто Близького Сходу на в'ючній тварині, віслюку. Із того часу він вважається символом миру.

До речі, за старих часів пальмовими гілками вітали переможців. Але оскільки у нас в Україні пальми не ростуть, то українці використовують традиційно гілки верби. Ними прикрашаються церкви. А люди освячують їх, як символ весни, що прийшла, коли відроджується усе живе.

Напередодні Вербної неділі, 11-го квітня, у християн святкується Лазарева субота. Католицьке свято у 2020 році випадає, відповідно, на 4-те квітня. Цей день вважається Лазарєвим, тому що Ісус Христос створив диво: воскресив Лазаря.

І ось коли Спаситель в'їжджав наступного дня у Єрусалим, люди дізналися про це диво. І вітали Ісуса гілками, співаючи на його честь хвалебну пісню. У Росії у сімнадцятому столітті навіть влаштовували хресну ходу із замаскованим під осла конем із патріархом, що сидить на ньому.

Святкування спростилося уже у дев'ятнадцятому столітті. У ці дні (Лазарєва субота й Вербна неділя) намагалися не працювати, та й піст попускають. У Білорусі біля головного костелу країни згадують Вхід Господній до Єрусалиму. У них максимально наближений сюжет до біблійних описів. Хлопець виїжджає на віслюкові, а люди вшановують його.

Сьогодні в Україні, як і раніше, прийнято святити гілочки верби. Потрібно йти із ранку до церкви, відстояти службу, після чого священик буде їх освячувати.

Досі збереглася давня традиція, коли, вийшовши із церкви, люди б'ють один одного вербою. Нині при цьому, як і за старих часів, говорять такі слова:

• «Я вербою б'ю, здоров'я попрошу!»
• «Вербо! Шмагай, бий, бий! Здоров'я нам усім не жалій! »
• «Не я б'ю, верба б'є, здоров'я на весь рік дає!»
• «Ти, вербо, б'єш, здоров'я всім даєш!»
• «Вербо червона! Бей до сліз! І хай кожен буде здоровим!»

У минулі часи цього свята приурочували зустріч із весною. Співали пісні, гойдалися на гойдалках, водили хороводи. А також шмагали тварин, давали їм жувати вербу, щоб позбавити худобу від хвороби і недуг, щоб її ніхто не вкрав: ні людина, ні хижак.

Як відзначити та провести Вербну неділю?

Сьогодні православ'я святкує Вербну неділю, освячуючи вербові гілочки. Вважається, що вони володіють цілющими властивостями. І навіть здатні допомогти одужати хворим, тому їх кладуть у їх головах. А також шмагають хворих і здорових людей, щоб освячена верба дарувала їм здоров'я.

Ось так і святкують Вербну неділю. Після відвідин церкви прийнято не тільки бити вербою один одного, але й казати слова привітання. На пісному столі дозволяється вино та риба, а також їжа із олією. У Лазарєву суботу можна їсти рибну ікру.

Прибирати в оселі та щось робити у Вербну неділю не дозволяється. Краще, коли настане цей день, піти із ранку до церкви. Бажано присвятити себе Богу, молитвам. Після освячення гілок побити вербою членів сім'ї.

По приходу додому із церкви після освячення вербових гілочок прийнято прикрашати ними ікони, ставити біля ліжка, розставляти по кутах кімнат будинку або квартири. Буває, що деякі люди влаштовують батьківський день.

Вони відвідують батьків, розділяючи із ними Вербне свято. Раніше було прийнято зберігати вербові гілочки увесь рік. І деякі православні й сьогодні дотримуються цієї давньої традиції.

Які існують народні слов'янські звичаї та замовляння?

У нашій слов'янській історії трапляються й інші цікаві традиції, пов'язані з Вербною неділею. Так, слов'яни у старовину після освячення верби збирали бруньки із неї та розсипали по полю. Вважалося, що таким чином можна підвищити й поліпшити урожай.

Крім цього, гілки верби встромляли по кутах поля. Слов'яни були впевнені, що у такому випадку врожай буде пишним, як ці вербові гілочки. Ще бруньки верби спалювали, а золу розсіювали по полях для високої врожайності.

Більш того, із бруньок освяченої верби навіть випікали святкове печиво. А жінки, які не могли завагітніти, з'їдали їх. Згідно давньому слов'янському звичаю, з'їдені священні вербові бруньки рятують від безпліддя.

До речі, ходити за вербою потрібно у Лазарєву суботу. І краще робити це на світанку. У число слов'янських звичаїв входить прикраса вербових гілочок різнокольоровими стрічками та паперовими квітами. Сьогодні в Україні часто так не роблять. Освячують тільки самі вербові гілочки.

Якщо говорити про магію, то існує і давній слов'янський магічний обряд. Необхідно піти до верби із ранку, зламати гілочку та заговорити її словами. Наприклад, любовне замовляння може бути таким: «Щоб чоловік мене любив і ніколи не розлюбив».

Якщо ж дівчина хотіла вийти заміж за якогось хлопця, то вона замовляла вербову гілочку, примовляючи: «Щоб Сергій мене любив, ніколи не розлюбив». Щоправда, церквою ворожіння та магія не схвалюються. Згідно із церковними приписами, магічні замовляння вважаються великим гріхом. І вже тим паче у таке велике церковне свято.

Раніше у цей день навіть пекли частування у формі вербової гілочки. При цьому в тісто додавали освячені гілочки верби. А із тих бруньок, які були розкриті, варили кашу й вважали її цілющою.

Сьогодні вважається, що у Вербну неділю не можна нічого садити, оскільки «виросте, як верба». Тобто рослина буде тонкою, гіллястою й не плодоноситиме. Тож у цей день не варто працювати у саду та в городі, а також по дому. Краще присвятити себе Богові й духовному життю.

Про що говорять народні прикмети та повір'я Вербної неділі?

Із давніх часів до нас дійшли такі прикмети та повір'я:

• Якщо у цей день буде сильний холодний вітер, тоді й літо буде холодним та вітряним.
• Можна чекати гарного фруктового врожаю у тому випадку, якщо погода у цей день буде погожою: теплою, сонячною та ясною.
• Якщо Вербна неділя буде морозним днем, тоді можна очікувати гарного урожай ярих культур.
• Не можна у цей день виганяти худобу на вулицю, тому що її можуть обуяти злі духи.
• Тим, хто вирушає у дорогу, необхідно з'їсти кілька бруньок, і тоді дорога буде вдалою та щасливою.
• Щоб зачаті діти були здоровими, сімейним парам потрібно класти вербову гілочку під перину.
• Молодят, які одружилися після Пасхи, обсипали вербовими бруньками, щоб їхнє сімейне життя було щасливим.
• Жінкам, які не можуть мати дітей, необхідно з'їсти 10 вербових бруньок через 5 днів після закінчення жіночого місячного циклу.
• Тим, хто не може завагітніти, потрібно змайструвати амулет із вербових бруньок і носити його.

Через 6 днів після Вербної неділі закінчується Великий піст і настає Великдень. Попереду православних чекає останнє випробування. Проводьте ці дні у тихій, сімейної спокійній атмосфері. Будьте здорові, не хворійте, нехай віруси та невдачі обходять вас стороною!

Фото

Відео