Я, як і усі громадяни, занепокоєний епідеміологічною ситуацією в нашій країні, стурбований не скільки за себе, скільки за своїх близьких та рідних людей. Зайнятий рішенням питань, які ще вчора вважались непотрібними: придбанням масок, дезінфікуючих засобів, доставкою продуктів своїм похилим батькам, котрих прошу не виходити на вулицю, та іншими речами з організації життя в нових умовах.
Але я все ж не перестав слідкувати за скандальною історією про намагання горе-чиновників виселити дітей-інвалідів, а згодом прийнявших цинічне рішення про звільнення директора Верхньодніпровського будинку-інтернату № 1 Змієнка Олександра Леонідовича за свідомо надуманими і брехливими обвинувачуваннями. Я сподівався, що настільки шокуюча нормальних людей історія буде на слуху не тільки у пересічних громадян та журналістів, але і у правоохоронних органів та політичних діячів Дніпропетровської області та міста Києва.
Але, нажаль, їх позиція виразилась в одному – мовчазному засудженні. Але для вирішення цієї проблеми та для запобігання подальшого свавілля та беззаконня цього замало. І тому батьки одного з дітей-вихованців цього інтернату, побачивши мовчазну бездіяльність та спробу узаконення незаконного Рішення на сесії Дніпропетровської обласної Ради випустили кричуще і стражденне звернення до президента
Подивіться та ставайте на сторону захисників дітей.
Треба терміново замінити водійське посвідчення: кому загрожує чималий штраф
Новорічні канікули затягнуться аж на місяць: чому школи не готові до навчання
З 29 листопада Київстар закриває старі тарифи: чого чекати абонентам
"Раз на рік звітуватиму": Віра Брежнєва зізналася, як часто 40-річним хочеться сексу
Незалежний журналіст Олександр Білий