Мона Ліза: секрети найтаємничішої картини тисячоліття

"Мона Ліза" вважається найзагадковішим витвором мистецтва. Знаменита в усьому світі картина була намальована понад 500 років тому. Але суперечки навколо цього творіння до сих пір не вщухають. Навколо картини ходить маса секретів і таємниць. Дослідники висували самі незвичайні теорії. На даний момент більше питань, ніж відповідей.

На картині зображена дружина торговця з Флоренції

Визнана однією з найпоширеніших теорій. Відповідно до неї, картина малювалася з дружини торговця шовком з Флоренції на ім'я Ліза дель Джокондо.

Якщо вірити знайденими документам, жінка на момент створення портрета носила під грудьми другу дитину. Орієнтовна дата написання картини між 1505-1506 рр. Підтвердженням теорії служить сама картина. Жінка тримає руки на животі, що характерно для дам, які очікують поповнення в родині.

У 2006 в Канаді було проведено дослідження із застосуванням лазерного та інфрачервоного сканування. Завдяки цьому вдалося створити тримірне зображення. В результаті було виявлено, що в першій версії картини на плечах жінки була вуаль. Якщо звернутися до історії епохи Ренесансу, то стає зрозуміло, що в той час було прийнято носити тонку вуаль під час вагітності.

І хоч багато сучасних вчених стверджують, що жінка всіляко намагалася приховати вагітність, вуаль на плечах доводить зворотне. Припущення отримало хвалебний відгук і знайшло відклик у суспільстві.

Джоконда — куртизанка, яка надихнула Леонардо да Вінчі

А інші ж стверджують, що знаменитий художник зобразив повію. До такого висновку також прийшли завдяки проведенню інфрачервоного сканування. Можна помітити, що у Джоконди повністю відсутні брови і вії.

В Італії 17 століття це було відмінною рисою дам, що пропонують інтимні послуги чоловікам за гроші. Куртизанки були переконані, що освітлення брів і вій на обличчі, а іноді і зовсім позбавлення від них, зробить погляд більш глибоким і пронизливим. На цьому всі докази теорії вичерпані. Одяг та поза жінки говорять про те, що вона належала до іншого соціального прошарку.

Загадкова посмішка — наслідок проблем зі здоров'ям

Заворожлива і магічна усмішка Мона Лізи (примітно, що "Мона" скорочена версія "Мадонни") — вічна загадка і предмет палких суперечок серед дослідників і простого населення. Сицилійський мистецтвознавець Віто Франко висунув теорію, що посмішка пов'язана з підвищеним рівнем холестерину у жінки.

І хоч пишні форми — звичайна справа для того часу, але Віто зауважив ряд ознак, що вказують на проблеми зі здоров'ям. Учений звернув увагу на те, що під очима у Мона Лізи спостерігаються відкладення жирних кислот. А на лівому оці Франко помітив ксантелазми. Якщо його теорія правдива, то виходить, що весь секрет загадкової посмішки жінки з портрета — всього лише наслідок некоректної роботи організму.

Брови і вії Мона Лізи зникли таємничим чином

В теорії про куртизанку з портрета вже згадувалося про повну відсутність брів і вій. Але така версія викликала масу обурень в науковому товаристві. Тоді Паскаль Скотт взявся за власне дослідження. У роботі він використовував високотехнологічні прилади. Вчений використовував цифрову камеру і зробив серію знімків, після чого збільшив фото в 24 рази.

Завдяки цьому вдалося виявити мазок темної фарби по лінії росту вій. Це штовхнуло його на думку, що в першій версії картини Мона Ліза була зображена з бровами і віями, але потім вони зникли з якоїсь причини. Існують версії, що таке явище — результат невдалої реставрації знаменитого портрета. Інші ж припускають, що фарба елементарно вицвіла за такий час. Але чому тоді саме в області брів і вій?

Підтвердженням версії Паскаля Скотта стали знайдені записи сучасника Леонардо да Вінчі. У них йшлося про те, що у Мона Лізи були густі темні брови.

Математика — пояснення таємничої привабливості портрета

Бачачи перед собою знамениту у всьому світі "Мона Лізу", не можна просто подивитися і відразу відвести погляд. Картину хочеться розглядати, помічаючи нові деталі. Але ви коли-небудь замислювалися, яка причина такої привабливості?

Вчені провели ряд досліджень, в результаті яких вдалося виявити те, що це явище пояснюється "золотим перетином". На портреті зображено дуже багато геометричних фігур, які не кидаються в очі, але дуже впливають на загальне сприйняття картини.

Такого роду візуальні хитрощі допомагають створити відчуття рівноваги і краси. Але "золотий перетин» — не новаторське рішення Леонардо да Вінчі. За допомогою такого прийому художники і до нього писали картини. Причому він можна застосувати не тільки в живописі. Прикладом тому можуть послужити піраміди Гіза.

Таємничі знаки на картині

Не так давно з'явилася версія, що в картині дійсно міститься шифр. Таємні символи знаходяться в очах Джоконди. Але їх навряд можливо помітити. Навіть Паскаль Скотт не зміг виявити їх при тому, що збільшував зображення більш, ніж в 20 разів.

Легко зрозуміти, що LV — ініціали самого художника, зображені в лівому очі Мона Лізи (Leonardo da Vinci). А ось символи в правому оці розібрати складніше. По контурах вчені прийшли висновки, що там написано "C" і "E". Але нікому все ще не вдалося пояснити, що художник мав на увазі під цими знаками.

Також на задньому фоні вдалося розгледіти цифру "72". Деякі мистецтвознавці схиляються до того, що таким чином Леонардо да Вінчі хотів вказати на подвійну природу людської сутності, тяжіння між протилежним. У християнстві цифра "7" безпосередньо асоціюється з Богом. У той же час "2" вказує на 2 статі — жіночу і чоловічу.

Інша популярна версія значення цифри "72": в ті часи вважалося, що ім'я боже складається з 72 букв. Мистецтвознавці так і не знайшли точного пояснення цим номерами.

Жінка на картині — мати Леонардо да Вінчі азіатського походження

Дивовижна і дивна версія знайшла відгук серед багатьох вчених. Згідно з твердженнями археологом, справжня могила Джоконди була знайдена на території Італії, у Флоренції.

Італієць за походженням Анжело паратіко висунув теорію, згідно з якою Мона Ліза — мама художника, з якої і намалювали картину. Анжело переконаний, що вона була китаянкою. Він більше 15 років провів в пошуках доказів. Тоді йому вдалося виявити, що у батька художника був заможний клієнт, який привіз рабиню з Китаю. Її ім'я — Катерина. Анжело паратіко переконаний, що саме вона була справжньою матір'ю Леонардо да Вінчі.

Саме цим можна пояснити здатність автора писати справа наліво. Також в особі жінки з портрета чітко простежуються азіатські риси обличчя. Підтвердженням може стати пейзаж в азіатському стилі на задньому плані.

А в офіційній версії зазначено, що батьком художника був успішні нотаріус П'єро і Катерина, місцева селянка. Соціальний статус П'єро не дозволяв йому взяти в дружини безрідну дівчину, тому він одружився на жінці з благополучної сім'ї. На жаль, вона не могла мати дітей.

Перші кілька років життя хлопчика його виховувала Катерина. Але незабаром П'єро повернувся і забрав дитину з собою. Достовірних фактів про матір художника практично не збереглося. Але багато зійшлися на думці, що Леонардо да Вінчі міг провести життя в спробі відтворити її образ на портреті. Це припущення вперше висунув Зигмунд Фрейд. Але біографія містить секрети для вчених і донині. Як і раніше достовірно невідомо, за яких обставин малювали таємничу картину.

На портреті зображений сам Леонардо да Вінчі

Зигмунд Фрейд припустив, що художник намалював автопортрет. Теорія зацікавила дослідницю з Америки Ліліан Шварц. Вона вирішила порівняти відомий "Туринський автопортрет" з таємничою "Мона Лізою". В результаті аналізу вдалося виявити, що форма і розмір голови, висота чола і навіть відстань між очима збігаються. Короткий опис і зміст її роботи можна знайти і скачати в Інтернеті.

Збереглася неповна версія картини

Виявляється, загадки популярної картини пов'язані не тільки з магічною посмішкою Моно Лізи. Існує версія, що в Луврі зберігається обрізана версія портрета. Ігор Ладів проводив дослідження, які показали, що в пейзажі на задньому тлі простежується циклічність. Якщо провести трохи ліній, края пейзажу ніби з'єднуватися.

Підтвердженням теорії може стати те, що на версії "Мона Лізи" в музеї Прадо зображені задні колони, які, найімовірніше, були на оригіналі картини.

Незвичайна крадіжка картини

У 1911 році дорога "Mona Lisa" була вкрадена з Лувру. Новина про це злякала весь світ. Пізніше виявилося, що крадіжку скоїв співробітник музею. Вінченцо Перуджа вважав, що Наполеон Бонапарт вкрав картину з Флоренції. Вінченцо вирішив, що твір мистецтва має повернутися на своє справжнє місце.

Пошуки втраченої картини тривали 2 роки. І потім пролунав дзвінок від Вінченцо. Він заявив, що картина у нього. І зажадав грошову винагороду за повернення картини. Його умовою було те, що "Мона Лізу" повинні доставити до Флоренції.

Чоловік вимагав за повернення картини настільки маленьку суму, що люди засумнівалися, а чи дійсно була крадіжка. Багато схилялися до версії, що це була хитрість для того, щоб влаштувати ажіотаж навколо портрета. Пізніше з'ясувалося, що Перуджа зробив у співпраці зі знаменитим фальсифікатором мистецтва. Тоді більшість вирішила, що така операція була проведена просто з метою створити копії картини, щоб продавати підробки. Копія вийшла настільки майстерною, що багато людей помилково приймали її за оригінал.

Зараз картина перебуває в музеї у Франції. Але не так давно економіка країни перебувала в критичному стані, тоді влада висунула ідею продажу картини. Довго йшли суперечки про те, яка вартість такого витвору мистецтва. Але в кінцевому підсумку прийшли до суми в 2,5 млрд доларів. Розповідь про це почули поціновувачі творчості Леонардо і прийшли в жах від такої ідеї. До того ж, її продаж був би відкритим порушенням закону. Так як Мона Ліза — надбання і власність французького народу.

"Мона Ліза" — таємниця, яка пройшла крізь багато століть. Губи жінки — предмет суперечок сотні мистецтвознавців. Хтось вважає, що вона посміхається не всім людям, а інші бачать на картині лише оскал. Примітно, що картинки, які містять зображення знаменитої Мона Лізи, не володіють такою привабливістю, як оригінал. Від справжнього портрета надходить дивовижна енергетика.