Незважаючи на чисельну кількість краєвидних природних локацій та пейзажних водойм, з кожним роком в Україні залишається все менше місць для відпочинку звичайних громадян. Прибережні зони масово роздаються під будівництво кафе, елітних вілл та приватних пляжів - при чому, чимало з ніби законно отриманих дозволів викликають величезні сумніви. Першим кроком "розправи" із нахабами-загарбниками має стати новий закон, що вступить в силу уже за кілька тижнів. Втім, до факту справжньої дієвості нововведених "санкцій" експерти ставляться скептично, оскільки кардинальних змін потребує значно більший пласт існуючої в Україні системи. Деталі з'ясовували Знай.ua.
На демонтаж - не більше 3 місяців: штрафи - до 17 500 грн
Вирішальним документом став підписаний президентом України Закону України № 233-ІХ, який Верховна Рада прийняла у другому читанні 29 жовтня 2019 року. А вступає в силу він з 21 лютого 2020 року.
Закон передбачає зміни одразу в кількох законодавчих актах. Та ось сума штрафів чомусь обрана геть замала – порушник сплатить всього від 3500 до 17500 грн.
Гороскоп на 21 листопада для всіх знаків Зодіаку: час покінчити з мотлохом у голові та справах настав
Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
В Україні 60-річні більше не зможуть вийти на пенсію: коли та як зміняться вимоги до стажу
У Земельному кодексі України статтю 62 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах, крім випадків, передбачених законом".
Зведені "перешкоди" демонтуються їхніми власниками протягом 10 днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої влади.
У Водному кодексі України у статті 47 "Право загального водокористування" ч. 2 була доповнена:
"Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом".
Огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім випадків, встановлених законом), підлягають демонтажу протягом 3 місяців з дня набрання чинності цим Законом.
А всі видатки з місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених "перешкод", відшкодовуються їхніми власниками (орендарями).
"Переворот" в роботі виконавчої служби та рівняння на Захід
Та, на думку експертів, введення жорстких обмежень та штрафних санкцій ще не гарантує бажаної "розправи" з порушниками.
"Любий законопроект має стояти на 2 основах: перша – сам закон, а друга – виконавчий механізм. Друга у нас відсутня. Тому ці норми поки, скоріше, є "мертвонародженими", оскільки поки відсутня дійсно працююча виконавча служба, а в основі лежить корупційна складова. Потрібно налагодити правильний принцип роботи виконавчої служби, яка має підключатися одразу після етапу фіксування факту порушення. Як це робиться в Західних країнах – всі ці дії відбуваються за кілька місяців і порушник несе шалені збитки: в результаті кількість подібних випадків зведена до мінімуму. Мають бути введені більш ефективні норми, а на них вже потрібно розробляти більш дієві методи контролю", – зазначає економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Не менш важливим питанням, за словами експерта, є потреба у зміні існуючих норм, покладених ще десятки років тому в основу забудови прибережних територій – їх необхідно переглянути та удосконалити.
"Гнучка система, що діє на Заході, спирається на чітке виконання закону. Ти можеш будувати, але з дотриманням належних норм і забезпечити доступ людей до території. Потрібно, з одного боку, створити для інвесторів адекватні стандарти, а з іншого – у багато разів збільшити штрафи за порушення. Саме так побудований механізм у більшості розвинених країн: там кожен знає, що 100%-во впродовж кількох місяців покарання гарантовано відбудеться і окрім величезного штрафу будова може бути геть розібрана. Тому прийняті зміни, що почнуть діяти в лютому, на ситуацію кардинально не вплинуть – в Україні потребує змін набагато більший пласт системи", – розповідає Знай.ua економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Фіксуватиме Екологічна інспекція, а рішення виноситиме суд
Що стосується визначення єдиного профільного державного органу, то, як вдалося дізнатися Знай.ua, відповідне рішення вже було прийняте.
"Відповідні обмеження були і раніше, але не було механізму протидії цим порушенням і не було визначено, яка саме державна служба має їх фіксувати та складати протоколи. Тепер чітко визначено орган влади, наділений цими повноваженнями - це Державна екологічна інспекція України, яка наразі перебуває в активному процесі трансформації, очищення і переатестації. І, перебуваючи в стадії перехідного періоду, вже починає працювати", - розповідає один з розробників даного законодавчої ініціативи, еколог, президент всеукраїнського риболовного громадського об'єднання "Громада Рибалок України", Андрій Неліпа.
Одним з перших розпочалося відродження Київського територіального Управління, яке раніше практично лише значилося "на папері". Невдовзі буде повністю оновлений керівництво та штат працівників шляхом проходження конкурсу.
"Питання впровадження чіткої систематизації нормативних вимог і відповідних санкцій, підіймалося ще з 2014 року, але ми зіткнулися із хвилею активного супротиву в Верховній Раді попереднього скликання. Після прийняття в 1-му читанні законопроекту ініціатива потрапила в багаторічне нескінчене коло поправок і узгоджень, оскільки більшість з "голосуючих" самі являлися власниками цих незаконних споруд. Тепер цей юридично-правовий механізм дозволить навести лад та повернути незаконно захоплені території", - відзначає природозахисник Андрій Неліпа.
Приводом для виїзду профільних інспекторів являтимуться 2 стартових кроки. Перший - це залучення експертів Державної екологічної інспекції під час перевірки проблемних об'єктiв іншими інспекційними службами. Другий - ініціативне звернення від громадян щодо певної ділянки: це може бути як повідомлення безпосередньо до інспекції, так і заява до поліції, які автоматично викликатимуть представників екологічної інспекції на виїзд.
"На місці інспектори складатимуть протокол - наразі вже створено уніфіковану форму акту і вже невдовзі будуть завершені усі узгоджувальні нюанси. По факту порушення збирається доказовий “пакет”, фіксуються представниками поліції і далі всі ці матеріали справи передаються до суду. Якщо ж у ході розгляду справи спливуть факти нанесення збитків державі, то це може принести до бюджету значно більші кошти, ніж штрафи - сума може сягати сотень тисяч, а то і мільйонів гривень", - пояснює еколог Андрій Неліпа.
Однією з важливих особливостей нововведених змін в законі є можливість оскарження навіть давнішніх розпоряджень стосовно ділянки у забороненому місці, затверджених місцевою владою.
Київ врятує зонування та припинення "ери хабарів"
Яскравим прикладом безкарності є, власне, столиця нашої країни - багатомільйонний мегаполіс із безмежною кількістю природних "оазисів" буквально потонув у забудовах і прибережних кафе.
А про те, що значне погіршення екосистеми Дніпра в акваторії Києва, взагалі, невдовзі може привести до екологічної катастрофи, впродовж останніх кількох років буквально кричать природозахисники, столична влада фактично ігнорує.
Як підкреслює природозахисник Андрій Неліпа, саме забудова на берегах без дотримання природоохоронних норм є одним із найвпливовіших негативних факторів. А доповнюють "топ-перелік" скидання каналізаційних стоків, відсутність сучасних очищувальних споруд, потрапляння фосфатів, хімікатів, які фільтрують небезпечні сполуки.
Найкритичніша ситуація склалася саме на прибережній зоні Дніпра: мова йде практично про всю берегову лінію в межах міської забудови, далі по Русанівських та Нижніх садах - вздовж до Кийлова і Українки.
"Відповідальний міський голова має починати з Генплану та зонування міста. Наприклад, якщо брати Нью-Йорк – інвестор чітко прораховує, що саме хоче побудувати на земельній ділянці: від кількості поверхів, цільового призначення до вимог по інфраструктурі і підключенню до інженерних мереж. Там все це розробляється, виходячи з індивідуальних особливостей – зокрема, і межі санітарної зони. А в столиці не лише відсутня єдина системи розвитку міста, а і все зводиться до хабарів: забудова Києва комерціоналізувалася – кожен будує що хоче і де хоче, незважаючи на норми, нерідко завдаючи величезну екологічну шкоду", – підкреслює фінансовий аналітик Олексій Кущ.
За словами експерта, головною особливістю є те, що в основі має лежати принцип районування мегаполісу із розробкою індивідуальних паспортів для кожного об'єкту. А реальна ситуація демонструє приклад абсолютного хаосу, як з точки зору загальної концепції розвитку міста, так і масового "роздавання" ділянок, не враховуючи ані особливості ландшафту, ані вплив на екосистему, в цілому.
Контрастним порівнянням виступає проект нового Генплану Києва, який нещодавно презентував мер Києва Віталій Кличко – його вщент "рознесли", як політики, так і експерти у галузі містобудування. Тут спливають і мільйони "легалізованих" скандальних незаконних детальних планів територій, і нові гектари, що підуть під забудову.
"Презентація "нового" Генплану - це просто картинки, по яким мало що можна сказати, окрім того, що легалізуються вже прийняті незаконні ДПТ протягом каденції Кличка та додаються 28,6 млн квадратних метрів забудови", – зазначає депутат Київради Прохор Антоненко.
Як реагують українці: вітання, критика та прохання взятися за браконьєрів
На "пакет" оновлень активно відреагували і користувачі соцмереж з різних регіонів України.
Хтось щиро радіє цим змінам, вітаючи мешканців Одеси.
А хтось пропонує одразу влаштувати жорстку розправу із представниками "верхівки айсбергу".
На щільно забудовані узбережжя скаржаться мешканці Черкас і Лебедівки.
Не обійшлося і без іронічної критики – деякі українці не вірять у дієвість внесених змін.
А дехто навіть пропонує додаткові "санкції" та посилити міри покарання і для браконьєрів.
Що ж стосується прийому скарг, то поки Державна екологічна інспекція перебуває на стадії модернізації, вже відкрито Урядову "гарячу лінію", що працює у цілодобовому режимі.
До впровадження прийнятих змін в законі залишаються лічені дні, тож яким саме шляхом будуть розвиватися події читайте на порталі Знай.ua.