Різдво Христове - одне з головних церковних свят. Беручи до уваги церковні календарі, то на сьогоднішній день в Україні Різдво відзначають двічі. Перший раз за григоріанським календарем 25 грудня, а другий раз більш звично і традиційно 7 січня.
Все більше розмовами нам підштовхують до того, щоб змінити церковний календар і залишити датою святкування тільки 25 грудня. В Українській православній церкві духовенство не проти такого кроку перенесення свята, але враховуючи не спокійний стан в країні, то вони впевнені, що зараз це далеко не найкращий час для цього. У той же час інша частина духовенства наполягають на тому, що вони не мають наміру міняти календар і давні встановлені традиції. Духівники сходяться в єдиному питанні, що поспішна зміна календаря не принесе позитивних результатів, а тільки внесе сум'яття і якийсь розбрат в православному світі.
Дата святкування Різдва встановлена в Україні
Традиційно склалося так, що християни відзначають Різдво згідно юліанським календарем - 7 січня. У той же час католики і деякі інші православні церкви обрали для себе дату святкування Різдва згідно григоріанським календарем - 25 грудня. Григоріанський календар збігається з Новоюліанським і так буде тривати до 2800 року.
Починаючи з 2017 року в Україні в цьому напрямку стартувала нова історична гілка згідно якої 25 грудня було прийнято державним святом, який став вихідним днем.
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень
Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
У більшості країн і православних громадах Різдво відзначають саме 7 січня, але частина релігійних громад, загальна кількість яких становить близько 30% відзначають Різдво за григоріанським календарем - 25 грудня.
Як бачимо більшість віруючих громадян продовжують святкувати Різдво не в установлений вихідний день, а на початку січня спираючись на свої прийняті традиції і сформовані релігійні уподобання. Такий показник говорить про те, що важливо забезпечувати права на святкування християнського свята і в той день, в який зазначає більшість людей. Тобто у людей є і бажання, і якась потреба в тому, щоб і 7 січня було прийнято державним святом.
Як перенесення Різдва вплине і на інші церковні свята
Первісна різниця в даті святкування у католиків і у православних виникла, після того як почали вводити календарну реформу в Римсько-католицької церкви. Ця подія була ще в 1582 році, а самі положення календарної реформ не були прийняті і визнані Православною церквою. У той рік, коли тільки був введений григоріанський календар відмінність між старим і новим стилями становила 10 діб, а ось вже в нашому столітті різниця між календарями становить 13 діб.
У перші роки і навіть десятиліття не буде помітно, що змістилися інші церковні свята, але так буде до 2100 року. А ось з першого березня вищевказаного року різниця між юліанським і християнським календарем стане більше на один день. Тобто зараз між ними різниця 13 діб, а стане 14. А це означає, що станеться зсув дат в нерухомих святах. Наприклад, Благовіщення, яке зараз ще відзначається 7 квітня, буде відзначатися 8 квітня. Відповідно свято святителя Миколая люди будуть відзначати вже 20 грудня, а не 19 як звикли і як це роблять зараз.
Після зміни календаря з 2101 року і дата святкування Різдва буде зміщена на один день - свято відзначатиметься 8 січня. Дослідники і релігієзнавців відзначають, що якщо східні християни будуть і далі дотримуватися старого встановленого стилю, то святкування Різдва буде 29 січня. Але правда буде це тільки ще дуже не скоро, до 5000 року.
Втім, самі церковнослужителі не впевнені, що в перші роки вдасться уникнути деякого дисонансу, адже в соціальних мережах дійсно активно розвинулася якась ейфорія щодо того, що Різдво потрібно святкувати 25 грудня. А ось на ділі, як показав досвід і статистика, то в цей день храми маловідвідувані, а значить підтримки від українського суспільства просто ще немає. Цілком ймовірно, що ці люди, які проявляють активність в соціальних мережах і підтримують такий законопроект і святкували Різдво 25 грудня, але на прихід до храмів це ніяк не позначилося.
Які країни, коли святкують Різдво
Примітно, що в деяких країнах Різдво є одноденним, дводенним і навіть триденним вихідним днем.
Наприклад, Австрія, Аргентина і Бельгія святкують Різдво 25 грудня і у них тільки один вихідний день, 7-8 січня у них вважаються робочими днями в залежності від того на який день тижня перепадає. З огляду на, те що в новому 2020 році 7 січня перепадає на вівторок, то в цих перерахованих і в інших країнах це буде робочий день.
Грузія, Казахстан і Киргизія відзначають Різдво 7 січня і мають також один вихідний день, саме в свято. Два вихідних дні на свято є в Вірменії, Польщі, США, Румунії і в деяких інших країнах.
Три вихідних дня мають лише 8 країн, серед них Латвія, Естонія, Молдова та інші.
Прикмети, повір'я і змови на Різдво
Не дивлячись на те, коли б не святкували Різдво, саме свято здавна вважається сімейним святом, а значить і основна частина прикмет пов'язані з сім'єю, зокрема з предками.
Вважається, що напередодні Різдва в так званий Святвечір душі померлих родичів, спускаються на землю, щоб подивитися, як живуть їхні родичі, і так би мовити, провідати їх. Тому, коли люди сідали за стіл, то вони здували зі стільця, щоб не придавити можливо сидять родичів. У давніх книгах, в яких описується цей ритуал, люди відзначали, що після такого здування відчували приємну прохолоду по тілу, а також надзвичайний прилив сил і енергії. Для померлих родичів обов'язково ставили блюдо з якоюсь смакотою, яку вони любили за життя. Після свята цю їжу поділяли між усіма членами сім'ї або ж пригощали іншу людину яка потребує милостині.
Важливо хто переступить поріг будинку в перший день після Різдва, якщо це буде чоловік, то господарів будинку, весь рік буде супроводжувати удача і фінансовий успіх, якщо ж поріг будинку першою переступить жінка, то господарям потрібно буде проявляти максимум обережності адже успіху їм не бачити.
Вважалося, що сідати за святковий стіл потрібно тільки в світлому одязі, так як вважалося, що одяг темних тонів привертає нечисті сили, які можуть не тільки відсвяткувати з вами торжество, але ще і оселитися у вашій обителі і спричинити за собою смерть родича.
Люди стежили за тим, яка погода буде в свято Різдва, якщо на гілках дерев був іній або ж хурделиця, то можна чекати дуже хорошого і рясного врожаю. Якщо в цей день на вулиці сніг і мінусова погода, то це говорить про прихід ранньої весни. Якщо вечір Різдва із зоряним небом, то можна чекати хорошого врожаю гороху і гречки.
Що стосується заборон, то в свято Різдва люди не починали шити речі і робити генеральне прибирання. Всі ці справи потрібно зробити ще до свята. Категорично забороняється в свято в'язати, так як майбутня дитина ваша або ваших родичів може заплутатися в пуповині. Втім, що стосується заборони з в'язанням немає даних про якісь наслідки, але раз наші предки вірили в це, то у нас немає приводу їм не довіряти і нехтувати їх знаннями і віруваннями.
У католиків і православних християн не прийнято гадати на Різдво. Вважається, що в цей день краще не турбувати вищі сили, так як для цього ще буде час. Гадати можна в період святок від 8 січня до Хрещення.
Починаючи з першого дня після Різдва протягом 40 днів щоранку потрібно загадувати нове бажання, тільки це має бути світле бажання без матеріальних цінностей, це повинні бути бажання, пов'язані з духовністю і розвитком.