Введення в храм Пресвятої Богородиці: чого не можна робити в цей день, історія і традиції свята

Історія свята введення в храм Богородиці

Християнське православне свято Введення у храм Пресвятої Богородиці відоме православним прихожанам вже давно адже історія їх житія передалася нам з Церковних переказів. Втім, широке поширення свято отримало тільки в 9 столітті, коли священнослужителями були написані два канона для служіння в цей день.

Свято зберігає в собі спогади, коли святі Йоаким і Анна привели Діву Марію до Єрусалимського Храму. Діві Марії тоді було всього три рочки. Батьки Діви Марії виконали свою обіцянку - присвятити свою довгоочікувану дитину Всевишньому. Ці люди стали самими ніжними батьками на світі і дякували Господу за подароване їм щастя мати дитину і самим бути батьками. З перших місяців життя батьки стали готувати дитину до того, що їм доведеться розлучитися, а вона отримає виховання і життя згідно божим законам. Сам храм, в якому перебувала юна Діва Марія був величним світом, в якому постійно перебували люди, які проводили свій час в молитвах, приносили жертви Богу. У храмі було своє святилище, в якому було кілька святинь. Наявність святинь говорило про те, що в цьому храмі є божественна присутність.

Згідно з православним календарем це свято відзначається в середу 4 грудня, за старим стилем дата святкування була 21 листопада. Це свято не переходить на інші дні і відзначається саме 4 грудня. У цей день православні християни намагаються потрапити до церкви на проповідь, де зводять до Господа і Богородиці свої найгарячіші і потаємні молитви.

Саме свято відноситься до двунадесятих, тобто до таких, які пов'язані з подіями земного життя Господа Ісуса і присвячені самій Божій Матері.

Цілих три дні знадобилося Марії, її батькам і іншим родичам, щоб дістатися до храму. Перед входом в храм вони трохи відпочили, переодягнулися і увійшли в храм для проведення урочистої процесії. З того самого дня як батьки привели в храм Марію вона там і залишилася жити і це тривало до того часу, як вона була заручена праведному Йосипу. Ці події були в стінах Єрусалимського храму. У Священному писанні є сказання про те, що Богородиця, не дивлячись на свій юний вік з легкістю піднялася по крутих сходинках, зверху сходів, малятка вже чекав священик, який підготував для неї своє благословення. Разом з благословенням первосвященик повів дівчинку в святилище храму, що було особливим для інших, адже навіть сам первосвященик мав право входити в це святилище тільки один раз в рік, і то для того, щоб принести жертву за гріхи всього народу. З цього дня і почалася важка і славна дорога життя і служіння Пресвятої Богородиці. Рік за роком Богородиця продовжувала служити в храмі, займалася вивченням Святого Письма. Такі події її супроводжували день за днем ​​рівно до того моменту, поки вона не була заручена праведному Йосипу.

Що можна їсти в це свято

У православному календарі існує безліч свят і кожен з них має свої обряди, звичаї і обмеження як в їжі, так і в діях. З огляду на, що свято введення у храм перепадає на Різдвяний піст, тобто є обмеження на рахунок вживання їжі. Але в обмеження їжі цей день не вважається занадто суворим, тому що в цей день дозволяється їсти рибу. Деякі люди вважають за краще їсти саме парову рибу, яка з легкістю наситить організм корисними елементами, вгамує голод і не викличе тяжкості в шлунку.

Святкові обряди

Наші предки в цей день влаштовували такий веселий обряд як катання на санях, вважалося особливо хорошим моментом якщо до цього обряду залучали молодят. На сьогоднішній день цей обряд практично ніде не зберігся і це пов'язано не стільки з небажанням людей, а з елементарною змінною погодних умов. З огляду на те, що зараз рік за роком йде потепління і щоб на початку зими випав сніг - це велика розкіш, то цей обряд відходить в старовину. Але якщо згадати старовину, то в цей день, в православне свято вся родина збиралася за одним столом, вшановували пам'ять Богородиці, молилися перед початком трапези. У центр столу садили молодят, яких після сімейної посиденьки садили на сани і відправляли в путь. Слідом за молодими відправлялися їх батьки і всі родичі, далі по ланцюжку до них приєднувалися безліч людей і так мало не все село влаштовували санний шлях. Коли катання завершувалися, то молоді кланялися своїм батькам і відправлялися в нове житло.

Молоді, незаміжні дівчата робили інший обряд, згідно з яким перед сном з 4-го на 5-е грудня вимовляли молитовне прохання «Святе Введення, веди мене туди, де мені жити». Пращури вірили, що після такої змови в сон дівчини повинно прокрастися бачення, яке покаже образ нареченого і будинок, в якому їй доведеться жити і створювати свій побут.

Робили в цей день і обряд приворотної води. Вважалося, що такі змови для незаміжніх дівчат, які тривалий період часу молилися над водою, просили Господа гідного чоловіка і потім давали цю водицю попити тому чоловікові або хлопцю, до якого відчували симпатії. Вважалося, що в цей період молитовна вода володіє особливим даром і стає приворотною, і тоді той хлопець, який випив цієї води обов'язково закохається в дівчину.

Що можна і що не можна робити у велике православне свято

У цей день не можна займатися домашніми справами, зокрема не можна робити прибирання, прати речі, а особливо займатися шиттям. Вважається, що той, хто в свято потягнувся за голкою, то того «чорти підкусюють».

У велике православне свято як введення в храм пресвятої Богородиці забороняється лаятися, сперечатися і конфліктувати з будь-ким. Якщо ж день складається так, що вам зустрічаються сварливі люди, то потрібно знайти в собі смирення і просто промовчати, а не вихлюпувати у відповідь різні не приємні душі слова.

У цей день вкрай не рекомендується одружуватися або ж вінчатися, так як в цей період часу триває різдвяний піст.

Сьогодні, 4 грудня, в свято не рекомендується давати кому-то в борг або ж самому брати в позики. Але цей момент до церковної традиції не має ніякого відношення, це скоріше народне повір'я, якого багато людей намагаються дотримуватися.

Так як цей день є церковним святом, то не рекомендується влаштовувати пишних гулянь, навіть дітям. Але і нудьгувати в цей день теж не можна. Православне свято хороший час, щоб вся сім'я зібралася за столом, гаряче помолилася, згадала церковні оповіді про життя Богородиці і просто подякувала Всевишньому за можливість всім разом зібратися за святковим столом.

Про що моляться перед іконою Пресвятої Богородиці

Ікона Пресвятої Богородиці несе в собі зображення урочистого і важливого в православному світі моменту, коли маленька Свята Марія повертається до Бога, її батьки виконали свою обітницю і привели її до храму, де вона жила і служила тривалий період часу. Деякі православні миряни мають вдома ікону або фото із зображенням цього важливого моменту і підносять свої молитви вдома, а деякі моляться у цієї ікони в православних храмах.

Стоячи біля ікони Пресвятої Богородиці добре посилати свої молитви і просити про допомогу і зміцненні в віру, про прощення своїх гріхів і прохання допомоги, щоб встояти перед безліччю спокус. Молячись Богородиці через ікону, багато людей просять допомоги у зціленні від різних недуг або ж своїх, або ж своїх близьких.

Молитви до Богородиці допомагають дівчатам вдало вийти заміж, визначитися із супутником життя і знайти нотку гармонії в молитовних проханнях.

Але при цьому варто розуміти, що будь-яка взята ікона або лик святого не спеціалізуються на конкретному проханні про допомогу в тому чи іншому питанні, все йде по вірі людської і за Божим благословенням.