Герої, яких Україна втратила у лютому 2019 року: в мережі показали, кому ми завдячуємо життям

У січні 2019 року на Донбасі в зоні проведення ООС загинули вісім українських військових.

Фото українських бійців опублікував "Цензор.НЕМАЄ".

Сергій Олександрович Гузенко (позивні Вовк, Шериф) народився 16.10.1987 року в селі Павлівка Верхньорогачицького району Херсонської області. З червня 2018 жив в місті Берислав.

Починаючи з липня 2014 Шериф перебував у лавах захисників України. За його плечима бої за Іловайськ, Вуглегірськ, Дебальцеве і в ДАП.

Старший сержант, головний старшина 1-ї роти 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

За роки служби Сергій отримав нагороди: "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня, "За участь в боях", "За зміцнення обороноздатності", "За силу духу", "За службу державі", "Пам'ятний знак учаснику подій Іловайськ-2014", "Пам'ятний знак учасника подій Дебальцеве 2015", нагрудний знак "п'ятдесят сьома окрема мотопіхотна бригада", медаль "Операція об'єднаних сил. За доблесть і вірність".

Загинув 4 лютого близько 17:00 в районі селища Опитне Донецької області від кулі снайпера найманців РФ. Похований 7 лютого у Павлівці. У нього залишилися батьки, два брата і вагітна улюблена жінка, яка повинна народити менш ніж через 2 місяці.

Ігор Олександрович Наконечний (позивний Замок) народився 03.07.1988 року в селі Шелудьківка Зміївського району Харківської області. Разом з матір'ю жив у селі Геніївці того ж району, а останнім часом - в селищі міського типу Андріївка Волноваського району Донецької області.

З початку збройної агресії чоловік перебував у складі Збройних Сил України, захищаючи свою країну. Проходив службу в різних підрозділах: 54-й, 72-й і 28-й бригадах, а з 29.01.2018 перебував у лавах 93-й.

Старший солдат, навідника бойової машини 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 8 лютого в районі промзони міста Авдіївка Донецької області від смертельного кульового поранення, яке отримав під час бою з найманцями РФ. Похований 12 лютого у селі Бахчовик Волноваського району Донецької області. У нього залишилися батьки, сестри, дружина та дві дочки.

Руслан Васильович Кондратюк (позивний Кіндрат) народився 02.10.1981 року в селі Війниця Млинівського району Рівненської області.

З 17.01.2016 року чоловік перебував на навчаннях на Яворівському полігоні, а 31.01.2016 підписав з ЗСУ контракт. Спочатку службу проходив у 355-му навчальному механізованому полку 184-го навчального центру, після чого був доставлений служити в розвідку, до 130-го окремого розвідувального батальйону.

Руслан Васильович брав участь у бойових діях в районах Іловайська, Світлодарської дуги і Мар'їнки. Був поранений, але після одужання повернувся до своїх побратимів. 20.11.2018 року він підписав новий, останній контракт.

Солдат, водій зенітно-артилерійського взводу мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 15 лютого близько 10.45 в районі міста Мар'їнка Донецької області в результаті мінно-вибухової травми і осколкових поранень потерпілий під час виконання бойового завдання. Найманці РФ з боку окупованого Донецька з ПТРК обстріляли військовий автомобіль ГАЗ-66, коли він заїжджав на позицію. Ракета потрапила в кабіну, троє українських військових отримали поранення. Руслан Васильович, який перебував за кермом, був смертельно поранений і помер по дорозі в госпіталь міста Курахове.

Похований 20 лютого на сільському цвинтарі Войниці У нього залишилися батьки, бабуся, сестра, дружина і двоє дітей.

Сергій Павлович Данілейченко народився 25.12.1990 року в селі Вербовець Катеринопільського району Черкаської області.

26.05.2015 року був призваний до лав ЗСУ Тальянкивсько-Катеринопільського ОРВК Черкаської області.

Старший солдат, старший механік-водій 1-ї роти 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади.

Загинув 16 лютого о 22.50 в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області від смертельного кульового поранення, яке отримав під час обстрілу наших позицій із стрілецької зброї і мінометів.

Похований 20 лютого у рідному селі. У нього залишилися дві сестри і брат.

Василь Богданович Богоносюк народився 18.10.1980 року в селі селі Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області. З 2001 року жив у селі Васильків Чортківського району Тернопільської області.

З 2015 року чоловік захищав країну від агресора, чотири рази підписував контракт, а з 23.01.2018 року перебував у своєму новому підрозділі.

Старший солдат, старший стрілець 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 20 лютого близько 17.00 в районі міста Мар'їнка Донецької області від смертельного кульового поранення, нанесеного снайпером найманців РФ.

Похований 23 грудня у Василькові. У нього залишилися тяжкохвора мати (яка навіть не змогла бути на похороні), чотири сестри, дружина та двоє дітей.

Євген Олександрович Фурсов народився 20.08.1975 року в місті Брянськ (РФ). У 1979 році разом з батьками переїхав в місто Дружківка Донецької області.

На вересні минулого року він підписав з ЗСУ контракт, і після навчання у "Десні" був доставлений у свій підрозділ.

Сержант, військовослужбовець 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув 23 лютого у Донецькій області в результаті прямого попадання з ПТРК в бліндаж.

Похований 26 лютого у Дружківці. У нього залишилися батьки, брат, дружина і дочка.

Борис Борисович Бординюк народився 28.02.1987 року в селі Чехівка Нижньосірогозького району Херсонської області. У 2-річному віці разом з родиною переїхав у село Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

У серпні 2016 він підписав з ЗСУ контракт. Старший солдат, старший навідник 1-го мінометного відділення мінометної батареї 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 24 лютого о 6.00 в районі села Катеринівка Попаснянського району Луганської області в результаті смертельного осколкового поранення, яке отримав під час обстрілу найманцями РФ наших позицій з 82-мм мінометів.

Похований 27 лютого у рідному селі. У нього залишилися мати і дві сестри.

Олександр Медінцев. Солдат, заступник командира бойової машини - навідник-оператор механізованої бригади.

Загинув 25 лютого о 13:00 від кульового поранення в бою на Попаснянському напрямку, коли вів вогонь по противнику, який під прикриттям автоматного і кулеметного вогню намагався наблизитися до наглядової позиції взводно-опорного пункту.

Нагадаємо, Захарченко навіть з пекла зіпсував життя мільйонам українцям.

Як раніше повідомляв "Знай.uа", Путінські окупанти розповіли, як "побили" Україну.

Також "Знай.uа" писав про те, що блогер одним фото показав, на що перетворився Донбас "ДНР".