Булінг у школі: нова "гаряча лінія" не стихає, діти благають про допомогу

Булінг – далеко не нова проблема для всього світу, на жаль, не винятком є й Україна. За одним цим словом стоять тисячі психологічних проблем у дітей і зламаного життя в майбутньому. В нашій країні і існує безліч програм боротьби з цією проблемою.

Згідно з даними звіту фонду ЮНІСЕФ в 2017 р. в Україні 24% дітей стали жертвами цькування в школах. Причому майже половина жертв замовчують це та нікому нічого не розповідають, - пише "Сьогодні".

Напередодні, 16 січня президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про протидію булінгу(цькуванню)". Так, за дії, внаслідок яких міг бути або було завдано шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого, згідно з новим законом, може бути накладено штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Зазначимо, всього у світі, за підрахунками експертів, страждають від цькування близько 150 мільйонів підлітків у віці 13-15 років.

У Міносвіти кажуть, що в 2017 р. до вітчизняних психологів надійшло близько 109 тисяч звернень з приводу цькування в навчальних закладах. І тиск чинять не лише однокласники, кривдниками нерідко є і самі педагоги. Як наприклад, було у випадку з 13-річною ученицею з Маріуполя, яку керівництво школи та весь педагогічний колектив почали цькувати за малиновий колір волосся.

Діти, які піддаються знущанням не часто звертаються за допомогою та навіть рідко розповідають про це рідним.

На щастя, в Україні працює "гаряча лінія", куди діти можуть зателефонувати, розповісти про свої проблеми, отримати підтримку, допомогу та консультацію. Про те, яка ситуація наразі в Україні розповіла Олена Кривуляк, координатором національної дитячої "гарячої лінії", яка працює при Міжнародному жіночому правозахисному центрі "Ла Страда-Україна". Спеціаліст розповіла, як працює система та чи є результати нової програми захисту.

"Насправді, порівняно з минулими роками кількість дзвінків на нашу "гарячу лінію" знизилася. В цьому році у нас є певні фінансові труднощі і дитяча "гаряча лінія" працює тільки чотири години в будні дні, а це дуже і дуже мало. За 9 місяців 2017 р. ми отримали 7355 дзвінків, з них стосувалися буллінга всього 2%. З одного боку, це мало, але, якщо врахувати, що це 2% від майже 7,5 тис., то це досить велика цифра. Тим більше, за кожним з цих дзвінків варто дитяче життя, дитяча біль, дитяча проблема", – каже Олена.

Олена Кривуляк також додає, що до них телефонують не лише жертви цькування у школі, але й батьки, вчителі, шкільні психологи і навіть самі агресори.

"Від буллерів ми також отримуємо дзвінки, хоч їх і небагато. Безпосередньо телефонують батьки, які знають, що в школі є така ситуація, що дитина не може знайти спільну мову з однокласниками і страждає від будь-якого з проявів буллінга. Також телефонують вчителі, шкільні психологи, які знають, що в тому чи іншому класі є така ситуація, але у них немає методологічного інструменту і певних навичок, щоб працювати з дитиною і взагалі з класом, де є проблема буллінга. Вони звертаються за консультацією", – зазначає координатор "гарячої лінії".

Дитяча "гаряча лінія" відкрита в нашій країні вже понад 5 років та забезпечує повну анонімність. А це вкрай важливо більшості підлітків, які навіть не можуть відкритися про свої проблеми вдома.

Фахівці нагадують, що не варто мовчати та соромитись відверто розповісти про те. що насправді відбувається у стінах навчального закладу. Варто памятати, що є багато людей. які готові прийти на допомогу та надати психологічну підтримку.
Національна дитяча "гаряча лінія" працює за безкоштовним номером
0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) і безкоштовним коротким номером 116 111 (мобільних).

Нагадаємо, у Києві банда підлітків, серед яких є навіть дівчата, брутально нападала на людей. Діти валили пішоходів з ніг та жорстоко били до напівсмерті.

Як повідомляв раніше Знай.ua, під Києвом група підлітків до смерті забили хлопця.

Також Знай.ua писав, що у МОН підвели підсумки першого етапу реформування школи.