Колишні полонені ДНР днями шокували мережу розповідями про своє життя на окупованій території. Знущанням немає меж, такі витончені тортури і приниження бачили тільки за Гітлера і Сталіна.
Біль, сльози, страждання - всі ці нелюдські муки пережили заручники Донецько-луганської ресупублік. Їм вдалося вижити і вибратися з полону, але їх життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Колишні полонені вирішили розповісти і поділитися своїм болем з усіма. Ці розповіді чіпляють до глибини душі. Всі повинні знати що там насправді відбувається.
Активістка зазначила, що колишні полонені чекають, коли Україна покарає їх кривдників. Однак закон про військових злочинців вже рік знаходиться на розгляді Кабміну. А за всі роки війни суд виніс лише один вирок за військові злочини.
Пенсія зросте майже на 1000 грн: хто може сподіватися на підвищення
Десятки тисяч українців залишилися без "броні" від мобілізації: за які порушення призиватимуть
Підлітки понівечили жінку і скинули її зі скелі: найстаршого злочинця стратили за допомогою тортур
Дають лише 3 дні: в Україні змінилися правила повісток поштою, що це змінює для чоловіків
Правозахисниця вирішила допомогти людям, розповівши в мережі історії полонених і свідків знущань над ними. Олександра разом з колегами підготувала моніторинговий звіт "Пережили пекло". Саме з нього вона написала пост, взявши цитати документальних свідчень.
"Я просила мене не бити, говорила, що вагітна. Вони сказали, що "дуже добре, що укроповский дитина помре". Нас били всім, чим завгодно: і прикладами, і ногами, і бронежилетами, які знайшли у нас. Били по всіх частинах тіла. Про мене гасили бички. Мені, тому що я дивилася і кричала, коли били інших, зав'язали очі скотчем. Я на той момент була на третьому місяці вагітності, і в результаті побиття у мене почалася кровотеча. Я втратила свідомість."
"Одного разу я чув, що привезли двох військовополонених, кинули їх у підвал. Я не знаю, що вони там з ними робили, але вони там дуже сильно кричали. Увечері, годині о дев'ятій їх привезли і до чотирьох годин я не міг заснути від їхніх криків. Так кричали, що волосся дибки ставало. Потім чув, що їх дістали, притягли до входу в наш гараж. Чув, як розмовляли, куди їх дівати. Сказали, що у витрату. Я так зрозумів, що вони їх тягли, і чутно було, що падають тіла. Їх закинули в машину і відвезли кудись."
"Один чоловік на моїх очах помер на третій-четвертий день після побиття."
Таких історій дуже багато, читати їх немає сил, але хтось має відповісти за це. Нещасні люди, що пережили таке повинні знати, що у них є захист, що їх страждання будуть немарні і справедливість буде відновлена. Це єдиний шанс на їх нормальне життя.
"Знай.uа" повідомив: міномет Пашинського знову підірвав українських військових, багато жертв, Генштаб відмовчується.
"Знай.uа" писав раніше: український моряк потрапив у полон до піратів в Нігерії: подробиці.