Гарік Бірча: через «Вітальку» до зірок

Гарік Бірча – актор, сценарист, режисер, автор і виконавець пісень. Можливо, це ім'я мало кому відоме, зате всі добре знають «Вітальку». Саме Гарік Бірча створив цього персонажа. Але не «Віталькою» єдиним – Гарік смішить українців і багатьма іншими способами. Як складався творчий і життєвий шлях одного з найбільш талановитих і яскравих українських коміків?

Зріст, вага, параметри фігури

Виявляється, таким досить дивним і немодним для нашого часу ім'ям як Гарік, Бірчу нагородили не батьки, а він сам себе. Від народження актор названий Ігорем Ярославовичем Бірча.

З'явився на світ майбутній комік 15 вересня 1974-го року. Отже, ви здивуєтесь, коли порахуєте, скільки йому років. Наразі вік Гаріка – 44 роки. За знаком Зодіаку він – Діва. Чоловіки, народжені в цей час зоряного циклу, схильні до невпевненості в собі, рефлексії, до своїх цілей вони рухаються повільно, але впевнено. Власне, біографія Гаріка Бірчи ці характеристики цілком підтверджує.

Зріст актора становить 178 сантиметрів, а вага – приблизно 75 кілограм.

Сімейний стан – не одружений; дітей не має.

Сім'я

Майбутній Віталька народився в маленькому містечку Долинське в Кіровоградській області. Гарік не любить говорити про особисте життя, тому навіть про його батьків мало що відомо. Власне, тільки їх імена: мама – Цезана Денисівна, а тато – Ярослав Іванович. Також у Бірчи є старша сестра Віка.

У відкритих джерелах ніде не вказується точна національність Гарика, хоча багатьох цікавить це питання, тому що він має нетипове для українця прізвище. Якщо вивчити його походження, то можна відшукати різне коріння: від азіатського до глибинно українського. В першу чергу, прізвище Бірча поширене на Сейшельських островах, а також у народностей Гуаму та Зімбабве, ще воно має адигейське, алеутське, азербайджанське, кабардинське й балтійське коріння, але крім того, з давніх-давен зустрічалося і серед гуцулів. Слід зазначити, що сам Ігор Ярославович називає себе саме українським актором.

Також привертає увагу і супернезвичайне ім'я матері Гаріка – Цезана. Як він сам колись розповідав в інтерв'ю, з ним пов'язана справжня комедія. Насправді етимологію цього імені не прослідкуєш, як не старайся, і не просто так – його взагалі не існує. Бабуся Бірчи хотіла дати дочки східне ім'я «Сусанна», але в паспортному столі помилково написали замість нього – Цезана. Так дівчинці і дісталося по-справжньому унікальне найменування, яким вона, до речі, пишається.

Коли Гаріку було 3 роки, сім'я переїхала до Кривого Рогу. Батьки актора живуть в цьому місті і до цього дня.

Біографія

Головне джерело інформації про дитинство Гаріка – автобіографія на його офіційному сайті, де він ділиться цікавими історіями зі свого «раннього» життя. Актор повідомляє своїм шанувальникам, що його дитинство проходило весело, він був активною дитиною і завзятим тінейджером. Скажімо, Бірча відвідував безліч гуртків і пробував себе в різних видах спорту: займався і волейболом, і футболом, і настільним тенісом, і танцями. А ось походи в музичну школу з класу скрипки юнака надихали мало, так що він кинув цю затію рівно через тиждень. Ще не соромиться Бірча розповісти, що в буремні шкільні роки був хуліганом і, як безліч підлітків, пробував курити потайки за школою, але це швидко припинили. Що не дивно, дотепним-жартівником Гарік був ще зі шкільних років. І саме тоді почав свою кар'єру, виступаючи в КВК від своєї СШ. Слід зауважити, що вже тоді він міг втілювати на сцені нетипові і комічні образи: іноземний посол і Горбачов в його виконанні зробили хлопця місцевою зіркою. Тоді він і зрозумів, яке його покликання.

Зрозумів, але після школи, в 1991-у році, вступив не на театральний, а на історичний факультет при Кіровоградському Педагогічному Інституті. Мабуть, тому що не мав фінансової можливості вільно обирати ВНЗ, а на істфаку зазвичай конкурс на бюджетні місця невеликий. Зате така освіта дає широке розуміння устрою світу і плину часу, тому добряче згодилася Гарику в побудові КВК-кар'єри з політичним підтекстом. Уже в студентські роки Бірчу запросили стати учасником кращої команди Кропивницького, яка тоді називалася «СКІФ». Паралельно підприємливий хлопець створив і власну команду КВН – «Гольфстрім». І ось вона не тільки не один раз стала чемпіоном Кропивницького, але і одного разу, в 1998-у році – посіла друге місце у всеукраїнському конкурсі.

За такої зірково-творчої активності Бірча в студентські роки все одно встигав заробляти свої перші гроші, адже в 90-і всім приходилось нелегко. Так, що першою роботою майбутнього знаменитого актора стала важка праця вантажника. Гарік ночами розвантажував фури зі спиртом. Про це згадує теж з посмішкою і розповідає, що в період страшної кризи в магазинах продавали не горілку, а 3-літрові банки зі спиртом. Причому комізм ситуації поглиблювався ще й тим, що їх навіть не підписували. Оплачувалася така робота досить пристойно. За одну зміну Бірча отримував 500 купонів, в той час як його стипендія становила всього лише 70 на місяць.

А ось на останньому курсі Інституту, в 1995-у році, Гаріка взяли на гідну його талантам роботу в Кіровоградський міськвиконком – займатися питаннями Комітету у справах сім'ї та молоді. Саме тому йому вдалося не потрапити в армію відразу ж після отримання диплому. Цікаво, що перший робочий день Бірчи трапився не коли-небудь, а в День сміху – 1-го квітня.

Але вже через 2 роки, у 1998-у році, Гаріка все-таки забрали на службу в армію в Прикордонні війська. І дослужився комік до старшого сержанта. Повернувшись з армії, Бірча влаштувався працювати ведучим на Кіровоградському міському телеканалі і радіостанції.

Кар’єра

У 2001-у році молодий чоловік переїхав до Києва. І тут він відразу ступив вниз по кар'єрних сходах: свої перші столичні гроші хлопцеві довелося заробляти, відповідаючи на дзвінки, в call-центрі UMC. Правда, Бірчі пощастило не розтрачувати свої таланти довго. Уже через два місяці Гарику пощастило влаштуватися на роботу в «Мелораму-продакшн». І в 2002-у він разом зі своїм давнім другом по КВК, Антоном Лірником, був ведучим і автором ранкової програми «Дефіцит-шоу «Хто крайній! ». Так, що вперше побачити на екрані майбутнього Вітальку ви могли ще 17 років тому в ефірі телеканалу «Інтер». Програма транслювалася протягом двох років щосуботи.

Весь цей час Бірча продовжує грати в КВК, тепер уже на найбільш високому рівні. У складі київської команди «Аляска» він представляє Україну в Москві. Вперше в нашій країні він починає пародіювати відомих українських політиків. Багатьом глядачам Бірча полюбився вже тоді за блискучі образи Віктора Ющенка, Леоніда Кучми, Юлії Тимошенко і Віктора Януковича.

У 2004-у році виходить комедія «На білому катері», в якій Гарик зіграв епізодичну роль. Також в цьому році він знімався в трилері «Джокер» і фільмі «Між першою і другою».

У 2005-у – Гарик стає капітаном «Аляски», і вона займає перше місце в змаганнях Вищої Української Ліги КВК АМІК.

У 2006-у і 2007-у роках команда під керівництвом Бірчі блискуче веде гру і на головному етапі конкурсі КВК в Москві.

2007-й рік – Гарик стає резидентом «Камеді Клаб Україна».

Також в цьому році на регіональному телеканалі «Київ» виходить гумористична програма «ДомКом», автором і ведучим актором якої став Бірча. У ній він грає роль метафоричного Президента України (на той момент ним був Віктор Ющенко) – управдома дядю Вітю.

З 2008-го по 2011-й рік Бірча бере участь в створенні розважально-гумористичних шоу на провідних телеканалах країни: скетч-програми «Українці Афігенні» і «Шури-Мури» – «ICTV», гумористична імпровізація «Насправді-шоу» і сатиричний серіал «Недоторкані» – на «Україні», скетч-шоу «Любов у великому будинку» – «К-1», «Бігуді-шоу» – «ТЕТ», а також регулярно з'являється в «Анекдоти по-українськи» ( «ICTV»).

Завдяки такій медійної популярності Гаріка помічають українські режисери та запрошують на епізодичні ролі в серіали та фільми. Бірча знявся в таких ТБ-проектах як «Рідні люди» (2008), «Колишня» (2008), «Дві сторони однієї Анни» (2008), «Недоторканні» (2009), «Маршрут милосердя» (2010), «Повернення Мухтара 3» (2011), «Єфросинія» (2011), «Дорога» (2011), «Лист очікування» (2011), «Ластівчине гніздо» (2011), «Жіночий лікар» (2011), «Костоправ» (2011), а також «Картина крейдою» (2011).

У 2012-у – Бірча ще встигає знятися в епізоді серіалу «Брат за брата 2» і трохи попрацювати в рейтинговому шоу «Велика різниця по-українськи». Але головною подією в кар'єрі актора в цьому році (в жовтні) стає вихід на телеканалі «ТЕТ» одного з найзнаменитіших (а може, і найбільш знаменитого) українського серіалу «Вiталька». Це миле шоу, яке нібито ненароком піднімає важливі соціальні проблеми, швидко здобуло всенародну любов і прикувало до себе найрізноманітніші аудиторії глядачів, навіть тих, які зазвичай не дивляться гумористичні та скетч-шоу. І, звичайно, завдяки цьому серіалу комік отримав приголомшливу популярність в Україні, хоч і сталося це не відразу. На перший погляд, вкрай неприємний персонаж, поступово завоював все більше і більше сердець – і тепер його знає практично кожен.

Ми добре знаємо Бірчу як головного актора цього серіалу, але він ще автор його ідеї, а також один з головних сценаристів.

Образ Вітальки Гарік Бірча, можна сказати, виношував довго, і спочатку він був Валерою. Ще за часів виступів у КВК, Гарік придумав дивного, фрікуватого, але дуже милого і доброго персонажа. Це були короткі сценки, буквально на кілька хвилин, але викликали вони у публіки дуже бурхливу реакцію. І головний сюжет цього хлопця полягав саме в незграбних спробах знайомства з красивими дівчатами.

Але Вітальку, яким ми його знаємо, створювала ціла команда фахівців – це і продюсери, і маститі сценаристи, і режисери, і стилісти, і гримери, і навіть кожен працівник телеканалу «ТЕТ» міг внести свої штрихи до портрету цього глибокого персонажа. У підсумку український глядач побачив цілісний метафоричний, абсурдно-симпатичний, буфонадний образ – інфант, який в 30 з лишком років абсолютно не відбувся як чоловік. Він щирий і завжди прямолінійно говорить тільки те, що думає; дивно при його життєвій ситуації, але він дуже цілеспрямований, просто не може правильно спрямувати свої сили. Проте головне, за всієї неотесаності, що переходить іноді в дурість і грубість, він насправді дуже добрий і вірить в любов. Є і позитивні моменти в інфантильності Вітальки – позитивність, чистота і наївність, в цілому, він дуже милий, хоч і далеко не стильний красень. Але ми ж то знаємо, що це легко поправити, а ось людські якості поганій людині прищепити непросто.

Здається, що «Віталька» садовить перед телевізором для того, щоб максимально розслабити і розважити, дати можливість глобально розвантажити мізки після робочого дня. Але в такій ненав'язливій формі він піднімає важливі соціальні проблеми. Головна з них – це питання виховання, проблема «дітей і батьків», сімейних стосунків і так далі. Так, Віталька – не зразок для наслідування, але він просто жертва надмірної материнської опіки, відсутністі батька в сім'ї та педагогічної «неспроможності» матері. Бірча бачить у своєму герої вчителя для підростаючого покоління і батьків, він – приклад того, як робити не треба. Але тим не менше, Віталька – це людина-свято, безжурний і справжній відчайдушний романтик. Є у нього і багато хороших якостей: відсутність злоби, повага до старших, і звичайно, безмежна любов до жінок. Просто не навчили його жити в цьому матеріальному світі. І дівчина його мрії просто поблажливо посміхається йому, а ось зустрічається з заможними успішними чоловіками.

Сезони серіалу виходили з завидною популярністю протягом 6-и років і піднімали глядачам настрій практично кожен день цілий рік.

Звичайно, в ході серіалу персонаж змінюється, і в фінальному 10-у сезоні, що вийшов в 2017-у році – Віталька став стильним і модним, нарешті одружився на дівчині своєї мрії. Правда, крім неї, за збігом обставин у нього з'явилося ще дві шикарні жінки: звичайний чоловік насилу справляється з однією дружиною, а якщо їх три? І, словом, події, розгортаються, як завжди, незвично і смішно, але тепер він став успішним і щасливим.

Здається, що у Гарика Бірчи і Вітальки має бути багато спільного, можливо, навіть насправді сам актор став прототипом цього образу... Але Гарік спростовує таку ідею. Він каже, що всі їх схожості з героєм полягають лише в тому, що вони обидва чоловіки. В іншому, порівнюючи себе з Віталькою, він робить акцент на різниці. Віталька – пропащий романтик, Гарік – раціональний реаліст. Віталька живе емоціями, а Гарік приймає рішення, чітко прораховуючи всі «за» і «проти». Віталька кидається з крайності в крайність, а Гарік живе розміреним спланованим життям. Тим більше, Гарік стверджує, що дуже не заздрить своєму «дитю» і зовсім би не хотів побувати на його місці. Звичайно, а хто б хотів?

На жаль, пригоди Вітальки не нескінченні – і в 2017-у році зйомки цього серіалу завершилися. В останніх сезонах «Віталька» почав музичну кар'єру, яка виходить тепер і за рамки ТБ-шоу. Наприклад, одне з найзнаменитіших його творінь – пісня «Чудо на високих підборах». Гарік Бірча створив групу під такою назвою, в якій виступає в ролі соліста в образі свого персонажа з серіалу. Періодично виходять комічні пісні та кліпи, з якими «Віталька» гастролює по Україні та буває частим гостем на корпоративах, в тому числі і як веселий ведучий.

Гарік Бірча розвивається і впевнено рухається далі. Паралельно з «Віталькою» він запустив комедійний серіал «Рятувальники».

А після закінчення зйомок «Вітальки» Гарік спробував себе в новій ролі. Виступив режисером оновленого ситкому «Леся+Рома», який став дуже популярним і відомим в Україні в 2005-у році. Прем'єра нової версії серіалу відбулася в кінці літа 2017-го року, і тепер він називається «Марк+Наталка». Гарік признається, що давно хотів спробувати сили в режисерському кріслі і взявся за нову роботу з надзвичайним натхненням. Також, Бірча зіграв одну з другорядних ролей у ситкомі – сусіда закоханої парочки.

У 2018-у році Гарік Бірча став одним з тренерів українського гумористичного фестивалю «Ліга сміху». Приєднавшись до нього в 4-у сезоні, він продовжує працювати і в 5-у сезоні 2019-го року. Причому робить великі успіхи в шоу. Наприклад, його номер з підопічною командою під назвою «Ніколь Кідман» набрав близько півтора мільйони переглядів в Ютубі.

Також в 2018-у році на телеканалі «ТЕТ» вийшов новий успішний серіал від Гаріка Бірчи – «Вечірка».

Особисте життя

Про особисте життя Гарік Бірча воліє не розповідати в деталях, тому і новини про нього в пресі з'являються рідко. Але точно відомо, що актор наразі не одружений і раніше ніколи ще не переступав поріг РАГСу. Може бути, у них з Віталькою не так вже й мало спільного?

До того ж навіть зараз він каже, що поки слово «весілля» навіть немає в його думках. Тому що до любові він ставиться серйозно і не кидається у вир з головою. Головна цінність в любові, на думку Гаріка – відверті стосунки, взаєморозуміння, допомога один одному і взаємна підтримка. Відчувати почуття шаленого кохання Бірчі не доводилося, тому що він звик підходити до всього зважено і стримано. Правда, актор зізнається, що цього закону міри в роботі він не може дотримуватися і є завзятим трудоголіком. Словом, саме тому поки що його особисте життя і не влаштоване: вся енергія пішла в роботу. Увага ж численних прихильниць після виходу «Вітальки» Гаріка Бірчу навіть бентежить, адже він далеко не такий мачо, як його герой. Зараз актор каже, що мріє про такі стосунки, які стануть основою для побудови міцної сім'ї.

Які дівчата подобаються Бірчі? Знову-таки, не такі секс-бомби, як Вітальці. Акторові до душі прості, виховані леді з хорошим смаком і почуттям гумору. Більше зовнішності коміку важливі спільність інтересів, світогляду, пріоритетів. А не одружений він досі тому, що одружуватися хоче один раз і назавжди, тому ретельно шукає надійну дружину-партнера. При всій своїй популярності Бірча також зазначає, що може іноді навіть не наважитися підійти до вподобаної дівчини.

Через щільний графік зйомок Гарік кілька років не був у відпустці. Єдина його віддушина – це домашні посиденьки із сім'єю сестри. Вони люблять збиратися за містом, розводити багаття і говорити про все на світі. Це місце він називає Островом свободи і осередком духовного перезавантаження, тому що там всі члени родини відпочивають душею і тілом.

Цікаві факти/чутки

• Як і про будь-якого популярного успішного чоловіка, який не одружений і не помічений в гучних скандальних романах, про Гаріка розпускають чутки як про хлопця нетрадиційної орієнтації. Але ніяких натяків на підтвердження цього досі немає. Так що швидше за все, він просто скромна людина, яка не любить привертати увагу до своєї персони і ретельно береже своє особисте життя від сторонніх.
• В тотальному «неуспіху» Вітальки у жіночої статі Гарік Бірча як автор цього персонажа знаходить кілька причин. Він вважає, що той діє занадто нахабно і нахраписто. До того ж до дівчини треба не тільки сміливо підійти, але і справити на неї позитивне враження. А для цього потрібно володіти незвичайною харизмою і інтелектом.
• У серіалу «Віталька» є не тільки шанувальники – багатьох цей скетч обурює і ображає. До такої міри, що навіть після другого сезону серіалу проводилося дослідження Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. Але скаргу не було задоволено, бо в серіалі не знайшли жодних порушень моралі.
• Також «Віталька» турбує і цінителів української мови. Визнаний український філолог, доктор філологічних наук, професор Лариса Масенко вкрай негативно відгукується про образ головного персонажа. Вона вважає, що він пропагує українофобію, а його автори – справжні расисти. Лариса Терентіївна каже: образ Вітальки огидний. Хлопець неакуратно виглядає і вкрай непривабливий, схиблений на сексі і непристойно заграє до дівчат. В силу своєї непривабливості, він приречений на провал, але продовжує наштовхуватися на зневагу, сміх і роздратування. Але найголовніше те, що говорить він на настільки ж огидною мовою. І це не українська, і не російська – а якась ущербна форма покаліченої української мови, яка ще й підкреслюється потворною мімікою персонажа. Такою же мовою характеризується і його мати – таке ж «чудовисько», як і він. Усі інші персонажі серіалу говорять стандартною російською мовою. А ось носіїв української літературної мови тут немає. Таким чином в масовій свідомості закріплюється культурний стереотип образу української мови як мови неповноцінних маргіналів. Цим прийомом активно користувалися в радянському кінематографі для знищення української культури.

Фотографії

Відео

Посилання

Офіційний сайт Гаріка Бірчі: http://garikbircha.com.ua/

В Інстаграмі Гарік досить активно ділиться фото зі свого звичайного життя: https://www.instagram.com/garik_bircha/

Фейсбук: https://www.facebook.com/garik.bircha

Ютуб-канал Гаріка називається «Віталька», тому що з його допомогою актор розкручує пісні та кліпи своєї музичної групи з однойменною назвою: https://www.youtube.com/channel/UC-naRvQYqgbfoB_2yL84_jA?ucbcb=1