30 червня - міжнародний день астероїда

Не дочекаєтесь!

На землю щодня падає кілька тонн метеоритних речовин, але ці об'єкти, як правило, згорають в атмосфері трохи менше, ніж повністю, тому до поверхні долітають астероїди відносно невеликого розміру. Так що кожне зіткнення з метеоритом, діаметр якого вимірюється метрами, а не сантиметрами, перетворюється на подію глобального значення - згадати хоча б відносно недавнього гостя, який відвідав околиці Челябінська. Його діаметр складав 17 метрів, а вага - близько 10 тонн, при цьому об'єкт, строго кажучи, навіть не долетів до пункту призначення, оскільки вибухнув в стратосфері. При цьому челябінський метеорит за космічними мірками був просто крихітним, і на серйозні руйнування він не був здатний в силу своїх габаритів.

Для того, щоб сталася катастрофа регіонального масштабу, потрібен діаметр близько 100 метрів, а астероїд діаметром від 1 км викликали б глобальні потрясіння. Але і в цьому випадку цивілізація не була б знищена - щоб поставити на ній точку раз і назавжди, потрібен 10-кілометровий астероїд. І такі гості, на щастя, дуже рідко заглядають в наші краї. Об'єкти від 30 до 100 м здійснюють візити на Землю приблизно раз в чверть століття, астероїди діаметром від 100 метрів - раз в 5000 років, кілометрові - приблизно кожні 600 000 років, а 10-кілометровий астероїд доведеться чекати 100 млн років.

Звалився на мою голову ...

Вчені раз у раз намагаються підрахувати, яка ймовірність для середньостатистичного жителя Землі загинути від середньостатистичного астероїда. Результати виходять дуже і дуже різні, так що поки ці дослідження слабо відрізняються від ворожіння на кавовій гущі. Якщо говорити про події з серії "астероїд впав на голову", то в історії до сих пір не зафіксовано жодного достовірного випадку. Цієї зими тільки ледачий не написав про чоловіка з Індії, який нібито став першою жертвою метеорита. Водій автобуса спокійно йшов по вулиці, коли на нього звалилося небесне тіло. Далі стався вибух, на землі утворився кратер шириною близько півтора метрів і глибиною 60 см, і ще близько 3 чоловік були поранені осколками. Пізніше NASA спростувало, що причиною смерті був метеорит, і таке ж думку висловили вчені з Індійського інституту астрофізики - в момент події не було метеоритного дощу, а знайдений чорний камінь не був схожий на космічного прибульця.

Втім, випадки, коли небесне тіло падало на людину, історії відомі, але достовірними вважаються лише два. У 1954 році метеорит пробив дах будинку і поранив його господиню в стегно. У 1984 році невеликий об'єкт впав на хлопчика в Уганді, але навіть його не поранив - крони дерев погасили швидкість, і дитина відбулася легким переляком.

Об'єктів великого діаметра, які не будуть розмінюватися на дрібниці, а знесуть відразу пару міст, а то і континент, теж боятися особливо не варто - за різними підрахунками, шанс загинути в результаті такої катастрофи становить від 1 до 1 000 000 до 1 до 75 000 000, і при такій кількості нулів між цими двома числами немає особливої ​​різниці.

Після втішних цифр повернемося до тієї самої поганої новини: астероїдна загроза реальна, і ймовірність того, що в Землю вріжеться досить великий космічний об'єкт, насправді існує. Тому сподіватися, що цього ніколи не станеться просто тому, що не відбудеться, щонайменше недалекоглядно. У 2016 році навіть був заснований Міжнародний день астероїда - він відзначається 30 червня, в річницю падіння Тунгуського метеорита, авторами цієї ініціативи стали провідні вчені, включаючи Кіпа Торна, а також Брайан Мей - гітарист групи Queen.

Дивіться марафон фільмів до Дня астероїда на Discovery Science 29 і 30 червня.