Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році багато хто припускав, що територія навколо станції перетвориться на повністю мертву зону, де майже жодне життя не зможе існувати. Однак одним із найцікавіших прикладів виживання в зоні відчуження стала пліснява (точніше, гриб) під назвою Cladosporium sphaerospermum,, пише Еarth.

наслідки удару російського дрону по Чорнобильській АЕС

Цей вид відомий ученим уже досить давно, проте саме в Чорнобилі він привернув особливу увагу дослідників. З’ясувалося, що гриб не лише витримує високий рівень радіації, а й особливо активно розвивається на найбільш забруднених радіонуклідами ділянках. Більше того, існує припущення, що він може використовувати радіацію як джерело енергії.

Така властивість зацікавила вчених, які шукають способи захисту космонавтів від космічного випромінювання. Сьогодні для безпеки екіпажу космічні апарати оснащують спеціальними екранами. Однак кожен додатковий кілограм вантажу, який відправляють у космос, значно підвищує вартість місій. Тому для майбутньої колонізації інших планет необхідно знайти принципово інші рішення, ніж просто доставляти захисні екрани із Землі. Саме тому дослідники звернули увагу на здатність гриба Cladosporium sphaerospermum успішно рости в умовах інтенсивного радіаційного впливу.

Щоб перевірити цю гіпотезу на практиці, вчені відправили зразки гриба на Міжнародну космічну станцію (МКС) у спеціальному автономному модулі CubeLab. Незважаючи на те, що МКС частково захищена магнітним полем Землі, рівень радіації на станції все ж значно вищий, ніж на поверхні планети.

Популярні новини зараз

ТЦК готують новий "фільтр": хто перший у списку на мобілізацію

Штрафи за скважини та колодязі: суми виростуть в рази

Стягнення боргів за новими правилами: коли можуть забрати житло

Який податок ви маєте заплатити за набуту спадщину

Показати ще

МКС

У герметичній чашці Петрі одну половину заповнили поживним середовищем із грибом, а іншу - таким самим середовищем, але без нього. Під кожною частиною чашки розмістили датчики радіаційного фону. У результаті прилади показали, що під ділянкою з грибом рівень радіації був трохи нижчим, ніж під другою половиною, де плісняви не було. Причому зі збільшенням шару гриба різниця в показниках датчиків ставала дедалі помітнішою.