Постійне "зависання" у соціальних мережах, перегляд коротких відео та використання штучного інтелекту може чинити значний вплив на увагу, пам'ять і навіть змінювати структуру мозку. Ці висновки підтверджуються даними сучасних наукових досліджень, повідомляє The Washington Post.

Останнім часом популярності в Інтернеті набув термін "brain rot", або "гниття мозку". Цим словом з гумором описують стан, коли людина надміру захоплюється онлайн-активністю - безкінечним переглядом стрічок соцмереж чи низькоякісного контенту. Однак це явище має глибше підґрунтя.

Люди зі смартфонами
Фото из открытых источников

Авторка книги How to Break Up With Your Phone Кетрін Прайс пояснює, що попри жартівливий характер цього виразу, проблема є цілком реальною. Багато людей скаржаться на труднощі із концентрацією, які зросли після тривалого використання смартфонів і соцмереж. Навіть серед тих, хто раніше захоплювався читанням книг, стало більше тих, хто вже не здатний дочитати твір до кінця.

Як короткі відео впливають на роботу мозку?

Дослідження показують, що частий перегляд коротких відео в соцмережах, зокрема на платформах TikTok, Instagram і YouTube Shorts, має негативний вплив на когнітивні функції. Метааналіз наукових робіт виявив взаємозв’язок між регулярним переглядом таких відео та:

Популярні новини зараз

Гроші потечуть рікою: 3 знаки Зодіаку, яким березень готує золотий дощ

Готуйтеся до більших платіжок: опалення цьогоріч вимкнуть не за календарем

Соціальні виплати призупинили: чому та кому їх заблокували

ТЦК починають полювання за літніми українцями: кого шукатимуть насамперед
Показати ще
  • погіршенням пам’яті;
  • зниженням здатності концентрувати увагу;
  • збільшенням рівня тривожності.

Головна проблема полягає у тому, що швидке перемикання між темами руйнує увагу, ускладнюючи довготривалу концентрацію на одній задачі. Через це сучасній людині дедалі важче зосереджуватися навіть на 20-хвилинних навчальних відео, бо такі матеріали вимагають більше уваги, ніж звично короткий контент.

Довгострокові наслідки для мозку

Науковці продовжують досліджувати довгостроковий вплив гаджетів і цифрового контенту на мозкову діяльність. Згідно з висновками дослідників, надмірне використання смартфонів і соцмереж супроводжується змінами у функціонуванні окремих ділянок мозку та порушенням міжнейронних зв’язків. Водночас науковці наголошують, що така кореляція не завжди є ознакою причинно-наслідкового зв’язку. Можливо, навпаки, люди зі схильністю до відволікань частіше користуються телефонами.

Дослідження 2025 року, опубліковане в Translational Psychiatry, показало, що тривалий час перед екранами пов'язаний зі зменшенням товщини кори головного мозку в певних зонах. Кора мозку відіграє ключову роль у мисленні, пам’яті, ухваленні рішень та контролі імпульсів. Окрім того, був встановлений зв’язок між надмірним використанням гаджетів і симптомами синдрому дефіциту уваги й гіперактивності (ADHD).

Ще одна важлива проблема сучасного життя - недосипання. Фахівці стверджують, що тривалий час перед екранами нерідко стає причиною дефіциту сну. Так, головним фактором, через який діти не висипаються, є звичка користуватися гаджетами перед сном, часто навіть у ліжку.

Дівчина лежить у ліжку з телефоном / фото: Freepik

Хронічне недосипання у підлітковому віці здатне негативно вплинути на формування білої речовини мозку, яка відповідає за швидкість передачі сигналів між нейронами.

Вплив штучного інтелекту на процес навчання

Науковці досліджують, як чатботи зі штучним інтелектом можуть впливати на освітній процес.

У дослідженні Массачусетського технологічного інституту студенти виконували письмові завдання трьома способами:

  • одна частина працювала без додаткових інструментів;
  • друга використовувала пошукові системи;
  • третя - чатботи на базі штучного інтелекту.

Хоча кількість учасників була невеликою (лише 54 студенти), результати виявились доволі красномовними. Ті студенти, які використовували штучний інтелект, гірше запам’ятовували отриману інформацію і навіть не могли відтворити власні написані завдання одразу після виконання.

До того ж, під час експерименту у них спостерігалася знижена активність мозку.

Чи усе проведення часу перед екранами однаково шкідливе?

Науковці акцентують увагу на тому, що важливо розглядати не лише тривалість використання гаджетів, але й зміст занять у цей період.

Так, в одному з досліджень дітям заблокували доступ до соціальних мереж, проте дозволили вільно користуватися смартфонами. Як наслідок, час перебування перед екранами суттєво не змінився, проте шкідливі наслідки значно зменшились.

Рекомендації експертів

Фахівці запевняють, що зменшити негативний вплив сучасних технологій можливо завдяки простим звичкам. Отже, основні поради:

  • Уникати використання гаджетів у спальні. Рекомендується навіть заряджати телефони в іншій кімнаті, щоб вони не перешкоджали якісному сну.
  • Використовувати штучний інтелект обдумано. Якщо людина постійно перекладає виконання когнітивних завдань на алгоритми, її мозок поступово перестає підтримувати ці навички у належному стані.
  • Зменшувати час, проведений у соціальних мережах. Кілька хвилин перегляду відео не завдають суттєвої шкоди, проте тривалий нескінченний скролінг потребує чіткого контролю.
  • Не уникати складних розумових завдань. Надмірна легкість і автоматизація корисні лише частково. Для повноцінного розвитку мозку необхідні виклики та інтелектуальні зусилля.

Мама та підліток з телефоном: фото з вільних джерел

Експерти підкреслюють, що самі технології не є проблемою. Вирішальну роль відіграє спосіб їх використання у житті людини.

Раніше портал Знай писав, що у Раді запропонували обмежити гру Roblox, через «загрозу нацбезпеці».

Крім того, ми повідомляли, чи шкодить батареї смартфона нічне заряджання і яким чином: експерти пояснили всі нюанси.

Також портал інформував, що вчені виявили життя в найсухішій пустелі світу: що про неї відомо.