Елена Криворучкина: Какие меры нужно принять для обеспечения возмещения экологического вреда агрессором

Цей текст доступний лише українською мовою.

До роботи залучені національні та міжнародні експерти

Саме це обговорювали на розширеному засіданні Оперативного штабу створеного при Держекоінспекції у складі народних депутатів України та представників Мінреінтеграції, Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, Держекоінспекції, експертного середовища та представників громадськості.

У складі Оперативного штабу при Держекоінспекції працює Робоча група експертів, до якої залучено 73 національних та міжнародних експерти, які допоможуть розробити нові підходи до збору, аналізу та розрахунку збитків на підставі міжнародного досвіду. Серед них науковці і юристи з профільних установ сфери управління НАН України, Національної академії аграрних наук України, Національної академії медичних наук України, Міндовкілля, Державного агентства управління зоною відчуження, провідних університетів – Національного Технічного Університету КПІ ім. І. Сікорського, Києво-Могилянської академії, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Одеського державного екологічного університету, експертів українських та іноземних екологічних недержавних організацій та представники закордонних наукових центрів.

Як Головний координатор Оперативного штабу створеного на базі Держекоінспекції, я неодноразово наголошувала, що допоки ЗСУ захищають Україну та забезпечать звільнення тимчасово окупованих територій від ворога, ми повинні забезпечити інструменти стягнення компенсацій (репарацій) з ворога для подальшого застосування міжнародних судових механізмів. Тому необхідність залучення такої кількості науковців та практиків до розробки викликана не лише простою відсутністю методик з розрахунку збитків по багатьом ресурсним напрямкам внаслідок військових дій, дій знарядь війни, але й необхідністю імплементації в українське законодавство та в підзаконні нормативно правові акти (а методики з розрахунку збитків є саме такими документами) принципів та методів оцінки, які використовуються у країнах ЄС та США, а також тих принципів і задач, які визнавалися міжнародними судовими інстанціями при розгляді збройних конфліктів у інших країнах.

Координатором Робочої групи експертів при Оперативному штабі Держекоінспекції є професор Інституту радіоекології «Фукусіма» (Японія) Марк Железняк.

Саме завдяки професіоналізму та значному науковому і практичному досвіду Марка Железняка у складі Робочої групи експертів було забезпечено роботу 10 підгруп сформованих з експертів з долученням співробітників Держекоінспекції.

На даний час робота проводиться у таких підгрупах, а саме:

1. Міжнародне законодавство.

2. Аналітика, ГІС, збір інформації

3. Впливи на стан повітря

4. Ґрунти – забруднення та засмічення, поводження з відходами

5. Акваторія морів

6. Поверхневі води сущі

7. Надра

8. Лісові системи

9. Біоресурси, ПФЗ

10. Радіація навколишнього середовища. Зона Відчуження ЧАЕС

Саме ці групи напрацьовують проекти методик, в які має бути імплементовано міжнародну практику з оцінки збитків навколишньому природному середовищу, та які повинні в той же час відповідати національному законодавству.

Основною темою проведеного розширеного засідання Оперативного штабу створеного при Держекоінспекції стали підсумки роботи першої підгрупи «Міжнародне законодавство» (керівником підгрупи є Голова ГО «Асоціація експертів сталого розвитку» Аліна Соколенко).

Підгрупою було вивчено міжнародний досвід по кейсам щодо стягнення екологічних збитків, зокрема, на прикладах збройних конфліктів Ірак – Кувейт та Коста-Ріка – Нікарагуа. Учасники підгрупи проаналізували не лише причини задоволення міжнародними судами тільки частини пред’явлених вимог (від 5% до 13% від всієї суми поданих претензій та вимог), але й проаналізували причини відхилення позовних вимог. Адже ми всі розуміємо, що росія буде шукати будь-які прецеденти, щоб, посилаючись на них, намагатися зняти з себе будь-яку відповідальність за скоєні злочини. І наше спільне завдання – нівелювати усі можливі ризики такого типу та якісно підготувати всю доказову базу, а для цього потрібно працювати всім – від кожного українця з активною громадянською позицією, до Держекоінспекції, прокуратури та представників наших міністерств і відомств.

Підгрупою юристів-міжнародників було презентувано Аналітичну записку підгрупи «Міжнародне законодавство» та запропоновано низку рекомендацій по збору доказів еко-злочинів рф на території України:

- Необхідність залучення третьої сторони задля фіксації та підтвердження наслідків інцидентів.

- Використання стандартних практик України збору доказів інцидентів.

- Польові роботи - відбір проб на місці, виконання замірів, фото- / відео- фіксація, інтерв’ювання дотичних осіб (юридичних та фізичних, відповідальних та свідків).

- Розрахунковий метод - дані національного моніторингу, метод аналогій (для визначення базової лінії якщо дані відсутні).

Вказані проблемні питання, які потребують вирішення, та пропозиції підгрупи були також підтверджені іншими учасниками Оперативного штабу. Зокрема, Заступник керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора Вікторія Літвінова наголосила також на необхідності дотримання високих стандартів допустимості доказів, які повинні формуватися для застосування у Міжнародному кримінальному суді чи інших міжнародних судових інстанціях.

Потрібно зазначити, що на сьогодні, згідно з КПК України, Спеціалізована екологічна прокуратура по кожному факту екологічної шкоди, крім отримання висновку Держекоінспекції, звертається за складанням експертизи, при цьому, деякі складові компоненти можуть бути визначені та встановлені тільки окремими науково-дослідними інститутами Міністерства охорони здоров’я України, оскільки вони можуть впливати на стан здоров’я людей. Судові ж експерти керуються не лише пробами, відібраними спеціалістами Держекоінспекції, а й інколи самостійно відбирають проби та зразки. Причому, важливим при здійсненні фіксації фактів заподіяної екологічної шкоди є з’ясування при здійсненні огляду місця події всіх можливих факторів не лише щодо власне екологічної шкоди, але й щодо інструменту вчинення злочину (наприклад, ракета, чи це є заборонене або незаборонене знаряддя війни) та винної особи (наявні ідентифікаційні ознаки, напрямок руху, сила вітра по маршруту руху і т.п.), а також необхідність проведення практично по кожному випадку балістичної та хімічної експертиз.

Саме тому, одним із першочергових заходів, які державним органам потрібно здійснити для забезпечення документування фактів екологічної шкоди та можливості в подальшому застосовувати вказану інформацію у національних та міжнародних судах є створення міжнародної комісії (місії, групи) з мандатом на проведення процедури документування та фіксації всіх обставин та причин по кожному випадку заподіяної екологічної шкоди, або ж створення такої комісії чи місії на базі Оперативного штабу з включенням до складу такої комісії (місії) представників міжнародних організацій. Саме такий захід дозволить забезпечити розгляд у міжнародних судах (Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд, інші) задокументованих фактів екологічних випадків та визнає таку інформацію як неупереджену та об’єктивну, адже це одні з принципів національного та міжнародного судочинства. Ця пропозиція була підтримана всіма членами Оперативного штабу та на даний час опрацьовується народними депутатами України.

Як Головний координатор Оперативного штабу – Заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, підсумовуючи пропозиції та результати діяльності підгрупи юристів-міжнародників та озвучені членами Оперативного штабу пропозиції щодо першочергових заходів, яких необхідно вжити для забезпечення права України на відшкодування агресором компенсацій, хочу звернути увагу на наступні:

- Внесення ряду змін до діючого законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (мною внесено на розгляд Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування питання про створення Експертної ради при Комітеті, адже ми повинні зараз не лише привести наше природоохоронне законодавство у відповідність до норм ЄС та забезпечити можливість стягнення з агресора компенсацій, але й продукувати якісні та проєвропейські законодавчі ініціативи зараз і надалі)

- Створення міжнародної місії з представниками міжнародних організацій або долучення представників міжнародних організацій до діяльності Оперативного штабу при Держекоінспекції

- Прийняття органами виконавчої влади необхідних рішень щодо якнайшвидшого розширення повноважень Держекоінспекції у період військового часу (адже Держекоінспекція станом на травень ще не має повноважень по фіксації збитків заподіяних внаслідок військових дій!!!)

- Приведення діяльності Держекоінспекції у відповідність з діяльністю контролюючих природоохоронних органів країн ЄС (можемо орієнтуватися на приклад Польщі та системи польської природоохоронної галузі)

Також, запропоновано підготувати публічне звернення до Генеральної Асамблеї ООН, Асамблеї ООН з навколишнього середовища (UNEA) та Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) з пропозиціями щодо:

- Створення тимчасової (спеціальної) незалежної комісії (або іншого органу) зі складу представників міжнародних та українських організацій, зокрема й представників Оперативного штабу при Держекоінспекції.

- Створення тимчасового (спеціального) суду за принципом Ad Hoc з розслідування еко-злочинів.

- Створення екологічної моніторингової місії із залученням представників міжнародних організацій для документування еко-шкоди, проведення її оцінки та подальшого залучення її представників до підготовки програми з подолання наслідків і розробки стратегії майбутнього відновлення довкілля України.

Щодо самих методик розрахунку, то учасниками наради рекомендовано звернути увагу на необхідність врахування міжнародних та національних принципів і підходів при визначенні видів та категорій збитків у методиках, які Міндовкілля планує розробити (на виконання Постанови №326 від 22.03.2022 р.). А також в обов’язковому порядку враховувати міжнародні методи і підходи надані підгрупою юристів-міжнародників Робочої групи при Оперативному штабі, при визначенні суб’єктів, які будуть відповідальні за підготовку таких методик.

Більше про результати діяльності підгрупи юристів-міжнародників та прийняті на розширеному засіданні Оперативного штабу заходи можна почитати безпосередньо у Протоколі від 17.05.2022 р., який додається.

Як відомо, Оперативний штаб було створено у перші дні війни, до його складу увійшли кращі фахівці Держекоінспекції, а також представники ВРУ, РНБО, органів прокуратури України, СБУ, Держлісагентства, представники Міндовкілля, Мінреінтеграції та Міноборони, представники громадськості.

STOP FAKE!

Саме на цьому хочу акцентувати увагу тим, хто з початком війни «вирішував особисті питання», а зараз намагається хайпонути на діяльності Оперативного штабу створеного при Держекоінспекції. У Оперативного штабу є Голова штабу (очільник Держекоінспекції) та Головний координатор. Тож хочу звернутися до представників ЗМІ та інших осіб, які планують використовувати інформацію про діяльність Штабу або про його результати діяльності: саме ці особи є уповноваженими на надання будь-якої інформації, що пов’язана з діяльністю Оперативного штабу при Держекоінспекції.

Окрему вдячність хочу висловити Координатору Робочої групи Марку Железняку та членам підгрупи юристів-міжнародників (БАГРІЙ Ксенія, ДЕМИДЕНКО Андрій, ЖОВТЕНКО Анна, КОВАЛЕНКО Олена, КРАВЧЕНКО Олена, КУЧМА Тетяна, ЛОГВИНЕНКО Юлія, МАСЛЮКІВСЬКА Олена, МАЛЬМБЕРГ Марія, НІКОЛАЄВА Ірина, СОКОЛЕНКО Аліна та ХАЛАЇМ Олександра).