Чому українці повинні "скинутися" не бідним політикам? У наших силах покласти цьому край!

Добре це чи погано, але мусимо визнати: більшість наших громадян політикою цікавиться лише під час виборів, пише Павло Аніськович на сайті Рідний Київ. І лише внаслідок впливу засобів масової інформації та засилля зовнішньої реклами. Тому деякі речі для пересічного українського виборця стають неприємною новиною.

От і зараз, після парламентських виборів, українці «раптом» побачили, що будуть фінансувати з власної кишені партії, які і так «підгодовуються» не найбіднішими людьми. А деякі з цих партій взагалі більше орієнтовані не на захист інтересів України а на сумнозвісний «рускій мір».

Отже, для тих, хто ще «не в курсі». З державного бюджету (тобто, з наших кишень) будуть фінансуватися 11 партій.

Серед партій, представлених у цьому списку, окреме (як на мене) місце займає утворення під назвою «Українська стратегія Гройсмана». Чому? Ну, по-перше, походження коштів, використаних цією партією на політичну рекламу досі викликає питання. І тому, що експлуатація гасла «команда Гройсмана» почалася (під видом «соціальної реклами») задовго до парламентських виборів. Звичайно, дехто скаже, що «гора народила мишу» (якщо мати на увазі амбіції пройти до Верховної Ради). Але і «миша» у вигляді 13 мільйонів гривень (тільки у 2020-му році) – теж не дрібничка.

А враховуючі, що закон про фінансування партій чітко не визначає, куди підуть гроші… Ну, ви зрозуміли.

І це при тому, що кістяк «славної» партії (якщо судити по виборчому списку) складають далеко не пересічні громадяни – переважно високоповажні працівники Кабміну та нардепи. Та й сам Володимир Борисович людина не бідна. Якось навіть задекларував готівки на півтора мільйони доларів. Та й інших статків вистачає.

Дехто скаже: «жаба» давить. Та справа тут не в заздрощах. На рекламу себе, улюбленого, людині вистачить. А тягнути з державної кишені гроші… А потім на телеекрані: «Здрастуйте, любі мої! З Новим роком/Різдвом Христовим/ /Великднем/Днем Незалежності!». За ваші гроші, дорогі виборці.

Що робити? Закон є закон. Тому й діятимемо за законом. Тут нещодавно Микола Томенко подав петицію на ім’я президента: Скасувати бюджетне фінансування політичних партій в Україні. Петиція вже набрала більше 23 тисяч підписів. Треба – 25 тисяч.

Я підписав. А ви?

Павло Аніськович, член Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції