Податкова реформа в Україні 2022: світовий досвід та українські особливості

Учасники заходу обговорили міжнародний досвід реформування прямих податків та нову податкову реформу, яка планується в Україні.

Організували захід Українська Рада Бізнесу та Економічна експертна платформа у партнерстві з Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE), Асоціацією платників податків України, членами Української кіноасоціації, Асоціацією Software Ukraine, а також Данською Радою у справах біженців в рамках “Програми економічного розвитку східної України”, що підтримується урядами Швейцарії та Великої Британії.

Учасники конференції мали чимало тем до обговорення, враховуючи, що кілька днів тому Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ анонсував великий податковий законопроєкт, який передбачає зниження оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб, а також запровадження податку на виведений капітал за польською моделлю. Суть проєкту – знизити податкове навантаження шляхом об’єднання трьох обов'язкових платежів (єдиного соцвнеску, податку на доходи фізосіб та військового збору) в єдину ставку ПДФО – 30%, з поступовим зниженням на 1% кожного року – до 25%.

За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, Комітет за два роки виконав майже усю необхідну законодавчу роботу, пов’язану із введенням ефективного податкового контролю. Тепер справа – за виконавчою владою. Залишилось реформувати - оподаткування праці та корпоративного податку - це у планах на наступний рік.

«Останні два роки відбуваються істотні зміни, спрямовані на підвищення справедливості оподаткування, усунення дисбалансу, що виник в силу тих чи інших причин, усунення корупційних пільг та зниженого оподаткування для великого бізнесу. Ми виводимо з тіні цілі пласти економіки. Роками система контролювалася кількома особами. Але ми вдосконалимо цю систему так, щоб вона працювала на країну, а не на себе», - пообіцяв голова Комітету.

За його словами, цього року бюджет отримав додатково 30 млрд. від податкових нововведень. Наступного року законодавці зосередяться на реформі оподаткування доходів.

«Фіскальний ефект від наших ініціатив буде значним. Але ми говоримо не стільки про фіскальний ефект, скільки про рівні умови для всіх. Про зручні норми для білого бізнесу, і дуже незручні – для сірого та чорного», - підсумував Данило Гетманцев.

Натомість голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова наголосила, що Україна є однією з небагатьох країн, де соціальні витрати займають більше половини видатків бюджету.

«Нас серйозно обтяжує соціальна сфера. 12% від ВВП йде на пенсійні виплати. Сума видатків на соціальну політику сягає 800 млрд. Це при тому, що ми маємо 1,5 трлн видаткової частини бюджету. Немає такої країни у Європі, яка була б обтяжена такими сумами», - зазначила голова комітету.

Професор Університету Пенсільванії та Гарвардського університету Януш Ширмер підкреслив, що в Україні є дуже високий ступінь перерозподілу публічних фінансів, що негативно впливає на економічний розвиток країни.

«Уряд не дуже ефективний розпорядник – гроші неефективно використовуються, і це впливає на економічне зростання. Ми бачимо, що в Україні один з найвищий “розмір держави” серед схожих на неї країн, низький рівень інвестицій, високий рівень заборгованості та не найкраща динаміка ВВП. Між тим, практика інших країн показує, що чим нижчий рівень держави, тим кращі будуть показники. Загальнодержавні видатки варто трохи зменшувати, обмежувати неефективні витрати бюджету», - зазначив пан Ширмер.

Втім, на думку Данила Гетманцева, це міф, що в Україні дуже високий рівень перерозподілу публічних фінансів – голова податкового комітету вважає, що він середній. «Ми використовуємо 1,2% ВВП на утримання держави. Ми можемо зробити її ефективнішою, але скорочення обсягів держави не призводить до здешевлення. Рецепт в ефективності, а не зменшенні держвидатків», - переконаний пан Гетманцев.

Радник Президента України, економіст Олег Устенко акцентував на необхідності виходу на рівень економічного зростання у 5% ВВП.

«Чим менше держави у житті громадян, чим менший перерозподіл - тим більше можливостей у країни для економічного зростання. Але треба розуміти глобальний контекст і не концентруватися на питаннях, пов’язаних з оподаткуванням та фіскальною політикою. Основне завдання – намагатися вийти на вищі темпи економічного зростання. Саме на цій цифрі постійно наполягає президент Володимир Зеленський. Бо єдина можливість ефективно боротися з бідністю – це показувати зростання від 5% на рік. А для цього потрібні не лише податкові стимули, а у першу чергу - якісна судова система, надійний захист прав власності, розумна монетарна політика тощо», - переконаний Устенко.

Натомість професор економіки Софійського університету Красен Станчев вважає, що запорукою економічного зростання є стабільність та передбачуваність фіскального процесу. Саме в цьому є успіх та рецепт економічного процвітання Болгарії.

«15 років структура фіскального державного процесу у Болгарії стабільна. Державні затрати не перевищують 37%. Дефіцит бюджету на рівні 2%, частка державного боргу – не більше 20%. У Болгарії фіскальна дисципліна з 1997 року, завжди профіцит, і курс на податкове зниження. В 2006 році, після реформи оподаткування, Болгарія була на 1 місці у світі за рівнем іноземних інвестицій по відношенню до ВВП. Те, що тоді було зроблено, й досі працює», - розповів професор Станчев.

Під час конференції прозвучали й песимістичні сценарії для українського бізнесу. Про те, що може початися відтік з України найкращих кадрів, говорив і голова ради Асоціації Software Ukraine Юрій Сивицький.

«В Україні ситуація стає схожою на російську. У РФ з’являється все більше державних підприємств, і у нас так само – державні підприємства починають монополізувати галузь за галуззю. Ми це бачимо і у сфері цифровізації (взяти ту ж «Дію»), і транспорту, і нафтопереробки. Частка державних банків неймовірна - близько 50%. Країна перетворюється у набір державних корпорацій, де починає зникати конкуренція і творчість. Активні люди, які починали створювати капіталізацію країни, починають її полишати», - зазначив Юрій Сивицький.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе не взявся прогнозувати, як малий та середній бізнес відреагує на обов’язкове введення РРО з 1 січня 2022 року.

«Багато проблем буде у бізнесу. Не виключаю, що деяка частина підприємців не зможе налаштуватися на нові умови і шукатиме нові шляхи, де уряди створюють набагато кращі умови для ведення бізнесу. Якщо уряд працює на те, щоб малий та середній бізнес шукав свою долю в інших країнах, це теж має право на життя», - підкреслив пан Катамадзе.

Старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський звернув увагу учасників на те, що Україна знаходиться серед країн із найвищим перерозподілом через публічні фінанси, але в той же час знаходиться і серед країн-антилідерів за якістю державного управління, серед групи інституційно слабких країн. Тобто Україна має і низьку якість держпослуг, і великі держвидатки. Цю ситуацію необхідно виправляти.

Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу зазначила, що в Україні суттєво не вистачає робочої сили, а для залучення робочих рук з інших країн - держава поставила перепони - для іноземних громадян мінімальна заробітна плата має складати 10 МЗП. Це зайва регуляція - її необхідно усунути.

Представник податкового Комітету Торгово-промислової палати України Віталій Смердов підтримав прагнення народних депутатів провести податкову реформу, зокрема вкрай важливим є зниження навантаження на фонд оплати праці та запровадження особливого режиму для самозайнятих. Для детінізації самозайнятих важливо, щоб їм були доступні всі послуги, окрім окремих КВЕД, зокрема діяльність, яка підлягає ліцензуванню - які мають бути заборонені. Така модель буде найкращою для виводу мікробізнесу з тіні.

Данило Недвецький, фахівець з адвокації Данської Ради у справах біженців зазначив, що вважає позитивним напрям на зниження навантаження на фонд оплати праці та анонсовану податкову реформу в цілому, особливо важливим є спрощення та зменшення податків для фізичних-осіб підприємців, позбавлення їх обов’язкової сплати ЄСВ. Зокрема, це стане не тільки кроком вперед для української економіки, а й основою для вироблення довгострокових рішень для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від конфлікту.

Олександр Вінніков, експерт СІРЕ з питань податкової політики, член Спостережної ради Палати податкових консультантів України звернув увагу присутніх на те, що об'єднання ПДФО та ЄСВ як таке не компенсує субсидії Пенсійному фонду через демографічні та макроекономічні чинники. На думку експерта, найкращими компенсаторами будуть скорочення неефективних державних видатків і поступовий перехід від ЄСВ як податку на роботодавців до обов'язкового страхування дожиття до пенсійного віку, кошти якого стануть джерелом довгострокового капіталу.

За підсумками конференції її учасники дійшли спільного висновку, що Україна має усі необхідні інструменти та досвід інших країн, щоб удосконалити свою податкову систему і досягти сталого економічного зростання.

Учасники дискусії домовились про спільну роботу над податковою реформою, заради її реалізації вже у 2022 році.