(на фото президент РФ Володимир Путін та прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан)
Українські політики пишуть закони так, що їх потім довго доводиться читати навіть ... їх закордонним колегам. Новий закон «Про освіту» наробив галасу не тільки всередині країни, а й далеко за її межами, викликавши мало не політістеріку в деяких сусідніх державах. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) вже прийняла резолюцію з даного питання. Тепер за детальне вивчення документа взялася Венеціанська комісія РЄ. Очікується, що її висновки будуть вже до кінця року.
Знай.ua розбирався в тому, що ж стоїть за скандальними заявами противників українського закону?
Реакція сусідів
Серед найбільш обурених нормою про мову викладання в українських школах, прописаної в документі, мабуть, виявилася Угорщина. Заявивши про грубе порушення прав нацменшин в Україні, там пообіцяли навіть блокувати питання, вигідні нашій країні, «в міжнародних організаціях, особливо в ЄС». Досить гостро сприйняли такі зміни в Румунії. Серед тих, хто висловили стурбованість - Росія, що цілком очікувано, Молдова та ін.
«Позиція сусідів дуже різна. Нагадаю, що Польща досить спокійно це сприймає. Наприклад, що стосується Болгарії, то болгарське керівництво каже, що цей закон хороший для вивчення і для державної мови, і для мови нацменшин. По суті, істеричну реакцію ми бачимо тільки в Угорщині, більш конструктивну - у Румунії », - каже політолог Олександр Палій.
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Резолюція не вирішує
Наприкінці минулого тижня свою позицію по закону «Про освіту» позначили і в ПАРЄ.
Звичайно, не можна сказати, що її висновки в корені влаштовують українську сторону, що вирішила стійко стояти на своєму. Проте, як каже народний депутат, голова Постійної делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв, якихось негативних наслідків від прийняття резолюції очікувати теж не варто.
«Оскільки Україна сама заявляла, і Президент України в ПАРЄ теж заявив, що будемо враховувати висновки Венеціанської комісії щодо цього закону», - пояснює він в коментарі.
До того ж, зазначає політик, сам документ, прийнятий ПАРЄ, не збалансований.
Чужий коровай
Більш того, в українському політикумі прямо натякають - мовляв, це виключно наше внутрішньодержавне питання. І, м'яко кажучи, дивно чути подібні заяви з боку політиків сусідніх країн.
«Так, це не те, що зовнішній тиск, це втручання у внутрішні справи України. Я б говорила так ... », - вважає народний депутат Оксана Юринець.
І зазначає, що, ймовірно, навпаки - таких правил, які є у нас для нацменшин для отримання освіти, немає ні в одній країні ЄС.
«Крім того, цей закон «Про освіту» не звужує, а дає більше прав нацменшинам. Тому що ми перестали дивитися на них, як резервацію, яка проживає на окремій території в межах незалежної унітарної України. А говоримо про те, що ці діти, це майбутнє України може претендувати на державні посади, бути державними діячами, володіючи мовою. Ми дійшли до того, що на тих територіях діти взагалі не знають державної мови. І ми вбачали в цьому навпаки обмеження. Станом на сьогодні дається шанс », - говорить політик.
Гра в своїх інтересах
А, що стосується таких різких заяв окремих країн-сусідів, то тут свої припущення знаходяться, як у політиків, так і експертів. І, що примітно, у всіх них виникає закономірне питання - а чи тільки в захисті прав національних меншин справа?
«Сьогодні, мені здається, що це просто політика маятника (наприклад, Угорщини) яка дуже часто спостерігається. І ми вбачаємо в цьому третю сторону, яка, можливо, не прямо, але якось частково має на меті зовсім інші речі, ніж захист тих національних меншин, які проживають на території України », - каже Юринець.
У свою чергу, Ар'єв знову відзначає, мовляв ситуацію з прийняттям резолюції ПАРЄ трохи роздули, і додає:
«Тому, в даному випадку я не вважаю, що тут потрібно звертати увагу на політичну тріскотню, яку влаштували угорці і румуни. Тому що у них є своя мета. В угорців скоро вибори. А румуни, з ініціативи з нинішньої правлячої партією ... Там дуже великі корупційні скандали йдуть з нинішньої правлячої румунської партією ». Тому, додає він, українське питання, в принципі, дуже зручне для них.
Рука Кремля
У політологічному крилі вирішили компнути ще глибше. І за черговим шаром збурень побачили ще пару цікавих моментів.
«Можливо, це пов'язано не з самим законом, а з тим, що Угорщина стала єдиною країною Європи, куди за останній рік мандрував Путін. Він там домовлявся про фінансування будівництва АЕС - атомних енергоблоків на АЕС в Угорщині », - каже Палій.
Відзначаючи при цьому, що в контексті даного питання фігурувала досить значна сума.
«Потім він там говорив про трубопроводи. Продовження «Турецького потоку» через Сербію, Угорщину і т.д. Тобто, можливо, все це обумовлено - ця істерика, не так мовою, скільки грошима. Тобто угорці не можуть прямо сказати, що вони продалися Путіну і Росії ... », - ділиться своїми припущеннями експерт.
Запитуємо, як в такому випадку, повинна реагувати Україна?
«Україна повинна реагувати дуже спокійно. Все пояснювати. Не змінювати своєї позиції, а пояснювати. І чекати результатів розгляду Венеціанської комісії », - резюмує експерт.