Олещук: Формат перемовин "зять Трампа" та "кум Путіна" — цілком у стилі президента США

Якщо взяти до уваги той факт, що при вирішенні суперечливих геополітичних питань президент США надає перевагу встановленню неофіційних контактів, поява у розслідуванні Reuters "українського сліду" в особі олігарха Віктора Медведчука, кума президента РФ, цілком відповідає стилю роботи команди Білого дому. Таку думку висловив політолог Петро Олещук, коментуючи розтиражоване західною пресою розслідування агентства Reuters.

Політог нагадав, як під час міжнародної зустрічі з лідерами "Заходу", Дональд Трамп запропонував президенту Франції Еммануелю Макрону, усупереч протокольним вимогам, обмінятися особистими телефонами, аби "спілкуватися напряму". Крім того, з російським послом в США С.Кисляком представники команди Трампа Дж. Кушнер (зять Трампа) та екс-радник Трампа з питань національної безпеки М. Флінн також зустрічалися неформально ще у грудні минулого року, що стало причиною скандалу в американській пресі, який призвів до відставки Флінна.

"Але одна річ – контакти з представниками російської влади чи російськими посадовцями чи дипломатами. І зовсім інша – контакти близьких соратників Трампа з українським політиком, який начебто не має формального відношення ні до американської, ні до російської влади. Наприклад, формат перемовин "зять Трампа" та "кум Путіна" — це було б цілком "по-трампівськи"", — вважає політолог і додає , що з точки зору традицій дипломатії у цьому немає нічого дивного.

"В історії дипломатії чимало прикладів, коли великі держави для вирішення складних проблем залучали посередників, які формально не мали відношення до жодної з сторін", — нагадав Олещук.

Посередники, на його думку, допомагають вирішувати найскладніші питання, маючи при цьому свободу маневру, а також допомагають великим гравцям офіційно не брати на себе жодних зобов’язань, виводячи їх з-під удару критики опонентів.

"Згадайте хоча б про легендарні обміни "полоненими" часів "Холодної війни", зображені, наприклад, у останньому фільмі С. Спілберга "Шпигунський міст". Кожен обмін супроводжував цілий ланцюг різноманітних посередників", — пояснив Олещук.

На його думку, у ситуації, яка склалася довкола і всередині України, адміністрацію Трампа може зацікавити "план Медведчука" щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі — проведення на території ОРДЛО виборів, надання амністії, внесення змін до Конституції України і запровадження особливого статусу на непідконтрольних нині територіях.

Зауважимо, що на сьогодні це єдиний покроковий алгоритм вирішення збройного конфлікту.

"Автор цього мирного плану має можливості погодити свої пропозиції з Кремлем, обговорити з Путіним & Co поправки, запропоновані адміністрацією Трампа. При цьому, сам Трамп і його люди ніби й не беруть на себе жодних офіційних зобов’язань. До того ж, офіційний автор мирних пропозицій – український політик, спецпредставник України з питань гуманітарного характеру в Мінську. У підсумку, вимальовується політична комбінація у дусі такого собі "кавалерійського наскоку" на проблему, що виглядає цілком у дусі бізнес-практики нинішньої адміністрації Білого дому", — підкреслив політолог.