Орган місцевого самоврядування перерахував понад 1,2 мільйона гривень, виконавши вердикт апеляційного суду, якого домоглася Державна екологічна інспекція Поліського округу. Чому за знищені насадження довелося платити з місцевого бюджету за відсутності винуватців та як посадовці довели справу до переможного кінця.
Зрубаний ліс без винних і тривала судова суперечка
Пеньки на місці 209 дерев різних порід державні інспектори виявили між селами Будище та Буряківка. Територія належить до земель комунальної власності Пулинської громади. Оскільки правоохоронцям не вдалося знайти тих, хто безпосередньо махав сокирою чи пилкою, відповідальність лягла на місцеву владу.
За українським законодавством (зокрема за статтею 107 Лісового кодексу), якщо на незакріплених лісових землях вирубують дерева, а браконьєрів не встановили, відшкодовувати збитки державі зобов'язаний орган місцевого самоврядування.
Спершу Господарський суд Житомирської області відхилив позовні вимоги інспекції. Проте відомство подало апеляцію, і 18 вересня 2026 року Північно-Західний апеляційний господарський суд став на бік державних інспекторів, ухваливши стягнути з селищної ради 1 260 645 гривень. Нині громада повністю перерахувала ці гроші до бюджету.
Позиція керівництва Держекоінспекції
Начальник Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський підкреслив, що ця справа створила важливий прецедент для збереження зелених насаджень:
«Частина друга статті 107 Лісового кодексу України — це важливий правовий механізм, який не дозволяє залишати шкоду лісу без відшкодування лише тому, що безпосередніх порушників не вдалося встановити. Державна екологічна інспекція Поліського округу послідовно застосовує цю норму та відстоює її дієвість у судах. Саме завдяки принциповій правовій позиції Інспекції формується судова практика, яка підтверджує: якщо лісу, не наданому в користування, завдано шкоди, а винних осіб не встановлено, закон покладає обов’язок її відшкодування на відповідний орган місцевого самоврядування. У цій справі ми не лише відстояли інтереси держави в апеляційному суді, а й досягли реального результату — кошти за завдану довкіллю шкоду сплачено в повному обсязі».
