Якщо мандрівного філософа Григорія Сковороду на Подол повернули і відмили від багаторічного бруду, то духовні батьки української державності — Тарас Шевченко та Михайло Грушевський — уже п'ятий рік поспіль ховаються від ворожих атак за тоннами сміття, мішків з піском і заростей. Чому політик жорстко розкритикував міську владу та що саме він написав.

Позитивні зміни на Подолі: Сковорода знову серед студентів

Після тривалого часу перебування під нагромадженнями з дощок і мішків із піском пам'ятник Григорію Сковороді нарешті повернувся до нормального життя. Як розповів Микола Томенко, філософ знову зустрічає мешканців Подолу та студентів Києво-Могилянської академії:

«Наш мандрівний філософ Григорій СКОВОРОДА знову серед мешканців Подолу та студентів Києво-Могилянської академії. Його нарешті випустили на свободу і відмили від багаторічної багнюки так званого захисного консервування. Принагідно подяка керівнику Подільської районної адміністрації Володимиру Наконечному та комунальникам за роботу».

Раніше, після наполегливих вимог та критики, столична влада вже звільнила від дощок і бруду пам'ятники княгині Ользі, Миколі Лисенку та Лесі Українці. Проте на цьому позитивні новини закінчуються.

«Батьки державності у багнюці»: чому Шевченко та Грушевський досі заблоковані сміттям

Зовсім інша ситуація склалася навколо пам'ятників постатям, які заклали основу української ідеї. Микола Томенко з обуренням наголосив, що Тарас Шевченко і Михайло Грушевський продовжують стояти в жахливому стані, завалені брудом і масивними конструкціями.

Особливо болючим є те, що столичні посадовці нещодавно повністю проігнорували важливу дату — 160-річчя від дня народження Михайла Грушевського, найвизначнішого історика України та очільника Центральної Ради УНР.

«Натомість батьки Української ідеї та державності Тарас Шевченко і Михайло Грушевський досі у багнюці від київської влади... Зрозуміло, що не у кращому стані й Тарас Шевченко, який, щоправда, "зміг просунути свою голову" із гори сміття навколо себе, яке втримують масивні конструкції. Парадоксальний, але сумний факт, що наш Шевченко, червоно-чорною ниткою творчості якого проходить боротьба українців за свої права та свободу проти московитів-росіян, з дурної голови влади Києва "ховається" 5-й рік від російських атак за тонами бруду та заростей».

Як зазначає громадський діяч, подібні «захисні споруди» з гнилих дощок і мішків насправді аж ніяк не врятують видатні пам'ятники від сучасних ракет та дронів, зате створюють гнітюче враження запустіння.

Духовні лідери мають надихати, а не маскуватися у смітті

На переконання Миколи Томенка, в умовах жорстокої війни та щоденних потрясінь українці мають бачити своїх духовних лідерів і національних героїв, адже вони покликані надихати громаду на боротьбу, а не ховатися за хаотичними конструкціями з будівельного сміття.

Завершуючи свої роздуми про ставлення до української історії та культури у столиці, політик закликав не забувати справжніх завдань і процитував вічні рядки Тараса Шевченка:

«…За ж бо боролись ми з л@хами? За ж бо ми різались з ордами? За ж бо скородили списами Московські ребра??»