Приводом для роздумів стала нещозначна подія — з нагоди 20-річчя фонду «Рідна країна» його команда отримала церковний Орден святителя і чудотворця Миколая від ПЦУ. Проте сам Томенко запевняє, що ніколи не гнявся за регаліями і не має жодної державної нагороди від жодного з українських президентів.

За його словами, те, що відбувається зараз у кабінетах влади, нагадує справжній «брєжнєвізм» і ярмарок марнославства, де ордени роздають «своїм» людям, поки країна воює.

Посадовці не мають права на ордени: позиція Томенка

Політик вважає нинішню нагородну політику не просто несправедливою, а аморальною. На його думку, правила мають бути максимально жорсткими:

«ВСІ, хто обіймає посади у державній та місцевій владі, включно з судовою, НЕ МАЮТЬ права отримати державні нагороди, звання та премії. Це не лише про конфлікт інтересів — це, щонайменше, аморально з огляду на зобов'язання, дані Присягою державного службовця чи депутата. Бо служити обіцяли українському народові, а не мамоні».

Томенко пригадує знамениту гумореску Павла Глазового про свиню з медаллю на шиї, натякаючи на реалії українського чиновництва. Він нагадує, що за всі 35 років незалежності левова частка орденоносців чомусь виявляється вихідцями з провладних кабінетів.

Депутати, дипломати без стажу та мільйонні арсенали

У своєму дописі громадський діяч пройшовся по конкретних прикладах із нагородних списків як нинішньої влади, так і попередників:
  • Торік фігурантка корупційної справи від САП Ірина Мудра отримала від Президента Орден княгині Ольги III ступеня за «видатні заслуги».
  • У провладній фракції у Верховній Раді, здається, не залишилося депутатів без нагород, тому черга дійшла вже до помічників. Керівниця секретаріату Голови ВР нещодавно стала «Заслуженим юристом», хоча згодом у мережі спалахнув скандал через плагіат у її дисертації.
  • А сам спікер Верховної Ради отримав від Президента найвищий дипломатичний ранг Надзвичайного і Поважного Посла, хоча за правилами для цього зазвичай потрібно пройти ступінь за ступенем усі попередні ранги.

Не оминув Томенко і минулі роки, нагадавши про «нагородний фронт» часів Арсена Авакова, коли елітні пістолети, автомати, штурмові гвинтівки та навіть кулемети масово роздавали політикам, бізнесменам та їхнім дружинам. Окремою болючою темою є те, що чимало колишніх «Героїв України» за часів Кучми чи Януковича згодом стали банальними зрадниками та колаборантами.

Політик переконаний: попри всі виклики воєнного часу, в Україні нарешті потрібно провести радикальну реформу нагородної системи.

«Огидно читати черговий нагородний Указ від чергового Президента в інтересах своїх соратників та друзів по владі й бізнесу», — підсумовує Микола Томенко.