Фінмонтіринг в Україні: до чого готуватися бізнесу через місяць

Суб'єктів фінмоніторингу стало більше

Важливим нововведенням стало розширення переліку тих, хто має право і навіть зобов'язаний проводити ідентифікацію клієнта. До СПФМ додали бухгалтерів, рієлторів, адвокатів, нотаріусів, податкових консультантів, аудиторські та юридичні компанії, поштових операторів, представників грального бізнесу, суб'єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

Так, бухгалтери, що надають приватні послуги, повинні перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілі операції Держфінмоніторингу.

Якщо бухгалтер, банк чи інший СПФМ пропустить підозрілу операцію клієнта з виведення готівки, якою фінансуються незаконні дії, і це потім можна буде довести, тоді і він, і неблагонадійний клієнт нестимуть відповідальність. Тож СПФМ краще відмовляти в проведенні операцій, якщо стосовно них є ризики.

Фінмоніторинг для небанківських установ

Небанківські фінансові установи є СПФМ. Вони повинні звітувати про:

– розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією, отриманою під час перевірки клієнта;

– здійснення фінансових операцій, якщо хоча б одна із сторін зареєстрована, проживає чи перебуває в державі, що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації FATF та інших міжнародних організацій;

– фінансові операції PEPs – політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов'язаних з політично значущими особами;

– фінансові операції з переказу коштів у країни, включені до переліку офшорних зон;

– фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

При поданні повідомлень про підозрілі фінансові операції (діяльність) рекомендується відображати коди ознак підозр.

Як уникнути проблем з фінмоніторингом

Індикаторів ризиковості підозрілих операцій є чимало. Однак існують найбільш важливі з точки зору нововведень, що торкнулися небанківських фінансових установ. Щоб виконати нормативні вимоги, варто насамперед:

– ідентифікувати реального кінцевого бенефіціарного власника, який може відрізнятися від осіб, зазначених у ЄДР;

– виявляти приналежність чи зв'язки контрагента з PEPs (реєстр публічних діячів), адже такі операції підпадають під значно ретельніший режим нагляду;

– ідентифікувати адресатів зовнішньоекономічних фінансових операцій для виявлення зареєстрованих у юрисдикціях, що перебувають під санкціями;

Що таке компанії-оболонки та як їх розпізнати

Компанія-оболонка – юридична особа-нерезидент, яка не здійснює господарської діяльності в країні реєстрації або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників. Простіше кажучи – фікція.

Про фіктивність компанії може свідчити потрапляння її профілю під критерії ризику, описані в новому законі та положеннях про здійснення фінмоніторингу. Ось кілька найяскравіших ознак ризиків, які можуть свідчити, що це компанія-оболонка:

– учасник, керівник і головний бухгалтер – одна особа;

– одна особа виконує обов'язки керівника в багатьох компаніях. Формально особа не може здійснювати свої функції, проте юридично зазначена в десятках компаній. Тобто особа, вірогідно, підставна, а діяльність керованих нею компаній – фіктивна;

– компанія оформлена на адресу масової реєстрації – у приміщенні, де зареєстровані 50 і більше інших суб'єктів господарювання. Мова не йде про великі бізнес-центри, які для цього призначені. Йдеться про кімнату в гуртожитку, квартиру в житловому будинку або іншому приміщенні;

– попередня діяльність та професійний досвід компанії суттєво відрізняються від того, що вона планує робити;

– компанія веде підозрілу діяльність: займається азартними іграми, лотереями, інкасацією, нерухомістю, валютою, антикваріатом, зброєю;

– фінансові операції компанії складні, незвично великі або не відповідають фінансовому стану;

– місцем реєстрації є тимчасово непідконтрольна Україні територія;

– кінцевий бенефіціар зареєстрований в офшорі або в країні, законодавство якої передбачає механізм номінальної або довірчої власності;

– керівник компанії – особа, яка належить до соціально вразливих верств населення (студент до 20 років, матір у декреті, пенсіонер), а керівництво компанії, кінцеві бенефіціарні власники та її назва часто змінюються;

– відсутність виробничих потужностей та торговельно-складських приміщень. Наприклад, послуги пропонує логістична компанія, у якої немає транспорту;

– на перший погляд потужна компанія має незначну кількість співробітників і не подає фінансову звітність до фіскальних органів або органів статистики;

– компанія для розрахунків використовує векселі або договори бартеру, залучає значні довгострокові запозичення (крім облігацій) від громадян або компаній, що не входять до її структури власності.

Які штрафи можуть бути застосовані до СПФМ

Раніше максимальний розмір штрафу (крім банків) становив 34 тис грн. Наразі штрафи для всіх СПФМ збільшуються, однак диференціюються:

– за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки та виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб – до 204 тис грн.

– за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації – до 340 тис грн.

Такий же розмір штрафу передбачений за перешкоджання уповноваженому органу у здійсненні перевірки та в разі подання неповної інформації або подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені відомості;

– за невиконання вимог про усунення виявлених порушень, а також невжиття заходів з усунення виявлених недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу – до 1,7 млн грн;

– за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – до 340 тис грн.

Данило Глоба, керівник юридичного департаменту YouControl

Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl

YouControl, сервіс для перевірки контрагентів