Днями Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування розглянув законопроект, який підвищує штрафи за порушення правил рибальства та шкоду середовищу існування біоресурсів. Зараз цей проект готується до другого читання, розглядаються останні правки.
В 2020 році в Україні діють штрафи, затверджені ще у 2003 році. Уявіть, як змінилися за цей час ціни, розмір мінімальної зарплатні й інші види штрафів. В той же час, браконьєр, який обкрадає державу, заробляє на риболовлі реальні гроші - за ринковими розцінками.
Наприклад, порушення правил рибальства карається штрафом від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів (який зараз 17 грн). Кого може стримати таке “покарання”?
Новий проект закону значно підвищує ці штрафи:
За порушення правил рибальства – 680 – 2550 гривень.
Підлітки понівечили жінку і скинули її зі скелі: найстаршого злочинця стратили за допомогою тортур
В Україні змінюють "заморожені" тарифи: які послуги подорожчали більше за інші, є і 60% росту
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція
За використання заборонених знарядь вилову під час рибальства, приховування обсягів вилучення водних біоресурсів під час спеціального використання водних біоресурсів, тобто грубі порушення – 3400 – 8500 гривень.
Порушення вимог щодо охорони червонокнижних видів – 1700 – 3400 гривень.
Перевищення затверджених лімітів, часток добування (вилову) використання природних ресурсів – 1700 – 5100 гривень.
За засмічення водойм та порушення водоохоронного режиму – 1700 – 3400 гривень.
Крім того, проект закону розширює функціональні можливості перевірок Держекоінспекції: державні інспектори отримають закріплене на законодавчому рівні право користуватися транспортними засобами громадських інспекторів ДЕІ.
Зважаючи на недостатнє матеріальне забезпечення інспекції, це досить актуальне питання. Фактично, така практика існує, але вона не закріплена на рівні закону.
Що означатимуть ці зміни на практиці? Для мене це перш за все наближення функцій Держекоінспекції до її основної місії - запобігання завданню шкоди довкіллю. Впевнений, що наближення розмірів штрафів до сучасних реалій змусить порушників спочатку добре зважувати ризики і зиск від своєї злочинної діяльності. А регулярні і активні моніторингові перевірки інспекторами ДЕЇ нагадуватимуть “ділкам” про контроль з боку держави і невідворотність покарання.
Ми не хочемо вести облік виловлених під час нересту рибин або підраховувати втрати по червонокнижним видам. Ми прагнемо зберігати і примножувати біоресурсне різноманіття країни.