Андрій Мальований анонсував пріоритетні складові майбутньої організаційної програми ДЕІ

Кожен новопризначений український посадовець високого рангу в рамках своїх службових повноважень зобов'язаний надати програму дій ввіреного йому відомства – для мене це бачення розвитку ДЕІ в найближчій перспективі – і кожні 90 днів звітувати перед урядом про результати роботи.

Кабінет міністрів призначив мене головою Державної екологічної інспекції 20 травня поточного року. За цей час вже зроблені виїзні інспекції на підприємства, зокрема, на Дарницьку ТЕЦ та «АрселорМіттал Кривий Ріг». Активна робота та постійний контакт з працівниками регіональних інспекцій продемонстрували позитивні організаційні якості Інспекції, дали розуміння щодо специфіки роботи територіальних підрозділів і системи в цілому.

Одночасно із цим завершується комплексний аудит стану справ інспекції – працюють держаудитслужба і НАЗК. Держаудитслужба перевіряє попередній період – 2017 рік і до першого кварталу поточного року. НАЗК зайшло з перевіркою пару тижнів назад. Результати їх роботи та рекомендації я врахую в програмі дій ДЕІ.

Наразі можу анонсувати найбільш пріоритетні складові майбутньої організаційної програми ДЕІ:

Створення загальнодержавної системи моніторингу навколишнього природного середовища: стану повітря, поверхневих і ґрунтових вод, ґрунтів. Загальнодержавна система моніторингу вкрай застаріла. Центральна геофізична обсерваторія має свої пости спостереження, вони встановлені ще за радянських часів, оперативного та постійно діючого актуального моніторингу немає.

Вже сформована і впроваджується концепція муніципальної системи моніторингу атмосферного повітря у Києві. Стаціонарні пости в Дарницькому та Дніпровському районах, перші з 24 одиниць, які ми запланували, передадуть екодані в центр вже цього року. Загалом, система екологічного моніторингу охопить весь мегаполіс. Ековиміри будуть вестися за набором параметрів, які передбачені відповідними директивами Євросоюзу: пил, діоксид сірки, діоксид азоту – основні параметри.

Синхронно в Києві також працюватиме мобільна еко-лабораторія. Вона зможе виїхати до джерела забруднення, наприклад, заводу «Енергія» або Дарницької ТЕЦ та ряду інших підприємств-забруднювачів.

Київ – це Україна в мініатюрі, відтак, впроваджувана муніципальна модель екологічного моніторингу буде поступово переноситись на всю Україну. Зрозуміло, що для впровадження даної системи потрібні релевантні організаційні інструменти.

На мій погляд, ключовою складовою більш результативної роботи ДЕІ як структури, що піклується про збереження навколишнього середовища має стати посилення її організаційно-правової компетенції. На жаль, сьогодні існує мораторій на планові перевірки підприємств-забруднювачів. В даний час ми можемо заходити на позапланові перевірки тільки за скаргою фізосіб. Закон є закон і його ми зобов’язані виконувати.

До того ж, розмір штрафу за недопуск – 750 гривень. Для того, щоб інспектор ДЕІ міг безперешкодно потрапляти на територію підприємства, буду пропонувати зробити можливим перехід до штрафів від 50 до 200 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Таку можливість ми матимемо в разі отримання статусу правоохоронного органу.

Також буду і надалі пропонувати повертати частину коштів, отриманих від сплати штрафів порушниками природоохоронного законодавства, на забезпечення ДЕІ. Це дало б мотивацію: більше даємо в бюджет – більше отримуємо в фонд заробітної плати і розвитку.

Сьогоднішня оплата праці інспекторів ДЕІ становить близько 8,5 тисяч гривень. Як результат, існує дуже висока ймовірність корупційних ризиків. Сьогодні ми вже працюємо з Мінфіном і бюджетним комітетом над переглядом зарплат. Одночасно пропонуватиму ввести механізм ротації інспекторів для уникнення перевірок підприємств одними і тими ж особами протягом тривалого часу. І це далеко не повний перелік необхідних організаційних кроків для приведення діяльності ДЕІ у відповідність до нормативів Євросоюзу. Через деякий час, після отримання даних перевірок я озвучу ряд додаткових і обов’язкових системних заходів.