Традиційно перед настанням Нового 2020 року, президент України Володимир Зеленський привітав українців зі святом. Нижче приведено повний текст президентського вітання.
"Дорогі українці! Зазвичай у новорічному привітанні президенти розповідають нам про зростання ВВП, зниження інфляції, імплементацію, диверсифікацію та інші дуже незрозумілі терміни. Одним словом, переконують, що насправді ми почали жити краще, просто поки ще ви цього не помітили. Тому дуже часто під час звернення президента ми вимикаємо звук. Чекаємо, поки він закінчить свою казку, щоб нарешті перейти до шампанського, канапкам зі шпротами і олів'є. Сьогодні буде по-іншому.
Дають лише 3 дні: в Україні змінилися правила повісток поштою, що це змінює для чоловіків
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
Давайте сьогодні кожен, чесно, відповість сам собі на найважливіше запитання: хто я? Президент України, успішний адвокат, звичайна домогосподарка, студент філософ з Могилянки, агроном з Черкащини?
Хто я? Колишній фотограф, який захищає країну на сході? Колишній фізик, який миє посуд в Італії? Або колишній хімік, який будує висотку в Новосибірську? Донецький лікар, який переїхав і відкрив свою практику? Або вчитель з Луганська, який переїхав і два роки таксував і в підсумку повернувся назад?
Хто я? Той, хто десять років живе за кордоном і любить Україну, в інтернеті? Той, хто втратив усе в Криму і почав з нуля в Харкові? Айтішник, який мріє втекти з країни? Чи полонений, який мріяв повернутися додому?
Хто я? Житель Франківська, який захищає свою рідну мову? Уродженець Гурзуфа, який зберігає свою рідну мову? Житель Берегового, який береже свою рідну мову? Або житель Краматорська, який говорить рідною мовою? Той, хто вивчив українську? Тому що нормально — знати державну мову. Або той, хто не хоче цього робити?
Хто я? Той, хто платить податки? Підрізає на дорозі? Тримає вдома собаку? Рудий? Мусульманин? Має вади слуху? Ненавидить оливки? Ліберал? Відмінник? Не дивився "Гру престолів"? Сангвінік? Веган? Козеріг? Не поступається місцем у метро? Донор крові? Відмовився від пластику?
Це кожен з нас. Це українці. Такі, які є. Не ідеальні і не святі. Тому що просто люди. Живі. Зі своїми недоліками і "тарганами". Але в нашому паспорті не сказано, "правильний" або "неправильний" українець, немає рядка "патріот", "малорос", "ватник", або "бандерівець". Там написано "громадянин України", у якого є права і обов'язки. Ми з вами дуже різні.
Так хто ж ми? 73%, які обрали президента? 25%, які його не сприймають? Або ті, хто не ходив на вибори? Ті, хто святкує Різдво 25 грудня? Або ті, хто 7 січня? Хто знайомий 100 років? І хто зустрівся у 2014-му? Ті, хто зробив найбільший у світі літак, і хто ставить заглушку замість ременя безпеки? Читаємо Жадана, або слухаємо Марув? Дивимося "Іронію долі", або дивимося "Один вдома"? Вболіваємо за "Динамо", або за "Шахтар"? Або разом — за Ломаченко та Усіка? Ті, хто святкує 8 березня? Або, навпаки, ті, хто вважає його пережитком "совка"? Йдемо в неділю до церкви, або нічого не робимо в суботу? Ми ті, хто говорить "Я тебе кохаю", або "Я тебя люблю"?
Все це і є ми. І як же нам, таким різним, жити далі разом? Відгородитися величезним парканом? Хтось переконав нас, що наші відмінності мають значення. А раптом це не так? Уявіть собі, хіба нас мало що об'єднує? Ми однаково пишаємося великими українцями. Хіба перестали б ми їх поважати, дізнавшись, за кого на виборах голосували Шевченко чи Леся Українка? Якби Сковорода чи Хмельницький мали різні погляди на НАТО? Нам було б важливо, в яку церкву ходять Каденюк і Лобановський? Що думають Антонов і Корольов про розмитнення автомобілів? І як Ступка або Биків відносяться до "нормандского формату"? Ми цінуємо їх за інше. Тому що цінуємо ми, насправді, інше.
Ми однаково раділи, коли наші вийшли на "Євро". Однаково посміхаємося, коли їдемо рівною дорогою. Однаково радіємо народження первістка. І не важливо, хлопчика або дівчинки. Ми щасливі, якщо закохані. Хоч у Слов'янську, хоч в Дорогобичах. І хрести на могилах наших солдатів що в Тернополі, що в Кривому Розі не змагаються в патріотизмі.
А коли повернулися наші моряки і наші полонені, ми плакали від щастя все: і україномовні, і російськомовні. І звичайна домогосподарка. І успішний адвокат. І президент України.
В нашій історії чимало епізодів, які нас об'єднують. І ми навчилися бути єдиною країною епізодично. У новому році нам потрібно бути єдиною країною кожен день. Це має стати нашою національною ідеєю. Навчитися жити разом з повагою. Заради майбутнього своєї країни. Тому що ми представляємо його однаково: це успішна квітуча країна, де немає війни. Країна, яка повернула своїх людей і свої території. Де неважливо, як названа вулиця, тому що вона освітлена й заасфальтована. Де немає різниці, біля якогось пам'ятника ти чекаєш дівчину, в яку закоханий. Якщо ми бачимо майбутнє однаково, це повинно нас об'єднувати.
Дорогі українці! У новому 2020 році я бажаю всім нам поважати один одного. Бути здоровими і в достатку, і багато приводів посміхатися. Бажаю всім добре відпочити, виспатися, не переїсти і, звичайно, легкого і приємного запаморочення вранці. Миру всім нам.
І пам'ятаймо, що любити Україну — означає любити всіх українців, в якому б куточку нашої країни вони не народилися".
Нагадаємо, раніше Майк Помпео їде "на ялинку" до Зеленського: деталі зустрічі президента і правої руки Трампа
Як повідомляв портал "Знай.ua", колега Зеленського на зустрічі звільнених українців впав обличчям в бруд: "Бл*, хочу п*ссать!"
Також "Знай.ua" писав, обмін "всіх на всіх": Зеленський зізнався, скільки українців досі у полоні Росії