За півроку в КМДА "зник" майже 1 мільярд: результати аудитів вражають

Поки тисячі киян котрий місяць поспіль залишаються без гарячої води, а водії клянуть владу за ями на дорогах та довготривалий ремонт одразу кількох мостів, що просувається равликовими темпами, в бюджетних затратах виявили значні "діри". Про сотні мільйонів викритих фінансових порушень стало відомо в ході розширеного засідання Колегії виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що відбулося 27 вересня в столичній мерії.

За порушення у понад 980 млн до суду передано 17 справ

Вражаючі факти спливли під час розгляду питання про дотримання фінансово-бюджетної дисципліни підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності Києва, які фінансуються за рахунок міського бюджету.

Як повідомила директор Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Оксана Колтик, за результатами 15 аудитів, проведених в І півріччі цього року, було виявлено фінансових порушень на суму 980, 2 млн грн.

"Серед організацій ,у яких найбільше викрито втрат – КП "Плесо", де вдалося усунути понад 8 млн грн, але не усунутими залишається ще близько 50 млн. Також – це КО "Київзеленбуд", де усунуті 2, 5 млн грн, які були виявлені під час реконструкції парку "Наталка", проте й досі залишаються не усунутими 15 млн. Також у переліку КП "Інформатика"", – зазначає Оксана Колтик.

А от відшкодовано втрат із викритої суми поки що всього на 19 млн грн. Попередити ж необґрунтоване витрачання коштів завдяки наданим Департаментом рекомендаціям вдалося на достатньо більшу суму – 112, 6 млн грн, які могли б так само піти "наліво".

Залишається сподіватися, що за такі діяння відповідальні особи понесуть кримінальну відповідальність. І шанс на це таки є. За словами Оксани Колтик, до правоохоронних органів було передано 18 матеріалів аудитів, а до суду – 17. Оголошено повідомлення про підозру 31 посадовій особі, а 6 оголошено у розшук. Прізвища цих людей поки не розголошуються.

У 2018-му не дорахувалися понад 430 млн: куш зірвали райадміністрації та КП

Що ж стосується минулого року, то він теж викрив чимало фінансових втрат.

За результатами 73 проведених аудитів, виявлено фінансових порушень на загальну суму 431,7 млн грн. Десь було викрито значне завищення вартості проведених робіт, десь – відсутність проведення робіт за виплачені кругленькі суми, а десь, взагалі, – безпідставне витрачення коштів.

Найбільший куш зірвали районні адміністрації та комунальні підприємства, але відзначилися і Департаменти.

Рекордсменом з фінансових порушень стала Голосіївська районна адміністрація із показником у понад 120 млн грн. Більшість суми – це завищення вартості активів на суму проведених капітальних ремонтів.

Перевірки комунальних підприємств теж вражають. Так, аудит КП "Київміськсвітло" викрив понад 27 млн фінансових порушень, з яких реальні втрати становлять майже 20 млн грн.

Є в переліку і Департамент освіти із багатотисячними витратами, пов’язаних із викритими прорахунками в процесі забезпечення харчування дітей у столичних закладах освіти. Так, приміром, понад 190 тис грн позначені, як незаконне збільшення витрат в частині списання продуктів.

Як повідомила директор Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Оксана Колтик, станом на 31 грудня 2018 року було зареєстровано 137 кримінальних проваджень.

"Батогом" стануть 2 нововведення: один з них – на рівні Міністерства економіки

Аби хоч якось притиснути до стіни бюджетних марнотратів, було розроблено кілька способів.

"Моніторинг очікуваної вартості – раніше це була наша внутрішня норма, передбачена відповідним рішенням, але тепер прийнято зміни до Закону. Тож через півроку набуде чинності така норма, що Міністерство економіки визначатиме моніторинг очікуваної вартості – це норма про обов’язковий задокументований моніторинг очікуваної вартості закупівлі, яка буде виведена за загальнодержавному рівні", – відзначає директор Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Оксана Колтик.

Другий варіант протидії "відмиванню" коштів запропонував, власне, сам Департамент. Стосується він моніторингу вартості обладнання, устаткування і матеріалів під час будівельних робіт.

"Ми часто під час аудитів стикаємося з тим, що під час експертизи беруться найвищі ціни на імпортні товари, попри наявність української альтернативи, яка є набагато дешевшою. Тому рішенням нашого Департаменту є рішення про зобов’язання замовників робіт об’єктів комунальної власності проводити аналіз поточних цін на ринку будматеріалів під час визначення прямих витрат, складання кошторисної документації", – підкреслює Оксана Колтик.

Чи буде дана пропозиція офіційно затверджена, покаже час. Як, власне, і якими будуть результати перевірки "фінансової чесності" чиновників у другому півріччі.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.