Для середньостатистичного українця не на стільки цікаві програми політичних партій, як списки кандидатів. І тут склалась унікальна ситуація. Єдина політична сила, яка першою презентувала список і згодом його не змінювала, стала політична партія Анатолія Гриценка «Громадянська позиція». Таким чином партія показала, що не продавала місця в списку, не дописувала, а відкрито показала найбільш фахових та підготовлених людей. Натомість жодна інша політична сила не спромоглася на такий простий та очевидний крок.
Ми бачили з’їзди, де презентували п’ятірку або десятку кандидатів і розповідали про можливих кандидатів в округах. Потім починалося найцікавіше. Списки змінювались, як і кандидати на мажоритарних округах, і тільки після реєстрації в цих списках ми побачили: унікальних, спеціальних людей, токсичних людей. Стало очевидно, що лідери партій боялися,що цей «квітник» з різних політичних епох та фінансових кіл побачила велика кількість виборців.
Ми зазирнули в ці списки, щоб розповісти вам які одіозні персонажі стали кандидатами в народні депутати.