Нелегальні копачі бурштину хочуть платити податки

Минулого року між бандитами була перестрілка за право збирати данину із копачів

Бурштинова лихоманка винищує ліси на Рівнинщині. Сотні нелегальних копачів розривають землю, обрубуючи коріння, позбавляючи дерева опори. Ями сягають 5-6 метрів у глибину. Страждають також і поля. Копачі змивають плодючий шар грунту, і дістають із ям непридатний для ведення сільського господарства суглинок. Останнім часом через економічну кризу кількість нелегальних копачів зросла, і бурштинова лихоманка розповсюдилася на півночі сусідніх із Рівенською областей – Житомирську та Волинську.

"Вже зараз в Рівненській області рекультивації після нелегальних копачів потребує 700 гектарів полів і понад 400 гектарів лісів. У сусідній Житомирській області знищено близько 70 гектарів лісу. Закон "Про бурштин", який би легалізував копачів і зобов'язав би їх відновлювати землю після розкопок, вже кілька разів розглядають у Верховній Раді, але він так і не був прийнятий" - говорить голова Держекоінспекції Михайло Казимир.

На початку 90-их років Кабмін своєю постановою відніс бурштин до коштовних каменів - територію стали охороняти, нелегальних видобувачів ловити, штрафувати, бурштин конфіскувати, а при повторному правопорушенні садити копачів. Нелегальний бізнес пішов у тінь і став розвиватися сам по собі.

"Офіційно від держави добувати самоцвіти мають тільки дві організації, які отримали відповідну ліцензію. Це державне підприємство "Бурштин України" та наше приватне підприємство" - каже директор фірми "Сонячне ремесло" Галина Симха.

Щоб дістати ліцензію від держави приватному підприємству потрібно 7 років. Штраф за нелегальні розкопки становить 8500 - 13600 гривень. Якщо копача зловлять на місці злочину - міліція зобов'язана вилучити бурштин, а також знаряддя видобутку. Правоохоронці регулярно ловлять порушників, але припинити нелегальний видобуток коштовних камінців не можуть.

Селище міського типу Клесів, Сарненського району, Рівненської області вважають столицею українського бурштину. Тут знаходяться основні поклади самоцвітів. У Клесові на бурштинових копальнях заробляє майже кожна родина, тому видається дивним, що до 80-их років ніхто не знав, що таке бурштин і що з ним роблять.

"Знаходили і великі і маленькі камінчики. Прямо в городах. Свиней ним годували, горілку, бувало, настоювали - після такої горілки голова з ранку не боліла, та й не п'янить вона. Грубку могли розтопити - такий аромат від бурштину йшов по хаті, як у церкві від ладану. Та якось приїхали до нас прибалти. Як побачили камінчики, стали їх вимінювати у місцевих на продукти, на речі, гроші давали. Кілька людей по машині собі купили відразу" - розповідає місцева мешканка.

На початку 90-их років, коли розпався Союз, і люди залишилися без грошей і роботи, місцеві жителі згадали про камінці, почали їх видобувати і продавати. Бізнес виявився вигідний. Кажуть, що тоді перекопали лопатами усі поля і ліси. Після того узялися за екскаватори. З'явилися "мертві ліси" - через величезні ями, з яких вимивають бурштин, у дерев пошкоджується коренева система. Від найменшого хитавиця вітру або грози таке дерево може впасти.

Для того, щоб добувати бурштин, місцеві умільці риють яму, глибиною із звичайну могилу. Якщо на її дні зустрічаються камінці - можна працювати мотопомпою. Її роблять із двигуна від іномарки і пожежного рукава, через який подають воду в копанку. Під тиском вода підіймає нагору глину, мул і камені, а кілька людей, одягнені в рибальські костюми, стоячи в копанці по пояс чи по шию, вибирають каміння. Цей метод дуже небезпечний, копачів часто засипає землею, вони хворіють через постійне знаходження у холодній воді. За день нелегали можуть заробити до кількох тисяч гривень, але це у випадку наявності замовника. А можна тижнями без роботи сидіти, коли камінці немає кому збувати.

Скуповують бурштин, в основному, посередники. Везуть його контрабандою в Прибалтику, Польщу, Росію, Білорусію або ще далі. Там вартість українського бурштину вище 5-10 разів. Цінують його за незвичайний колір. Лише у нас трапляється молодий камінь, від світло-жовтого до зеленого забарвлення.

"Мільйонером на такій роботі не станеш, хоч добуваємо ми багато. Але бурштиновий бізнес незаконний, тому над нами купа посередників і "дахів". Раніше платили міліції, чиновникам, бандитам. Недавно нашим "бізнесом" високопосадовці з Києва цікавилися. Приїжджали озброєні люди від київських депутатів, змушували по 600 доларів з помпи платити. Копачі тоді збунтувалися, була перестрілка, але справу зам'яли. - розповідає один із копачів, Петро.

Місцевим жителям така ситуація вже набридла. Вони згодні легалізувати свій бізнес, оформитися приватними підприємцями і платити податки державі, а не дань "дахам".

"Ми ж не браконьєри якісь, більшість готові купити ліцензії, платити податки і займатися легально копанням. Нехай держава відведе території, на яких можна копати, нехай створить структуру, яка б засипала всі ці копанки потім - ми готові її утримувати. Але державі немає до нас діла. Видно, усіх, крім нас, така ситуація влаштовує" - скаржиться Петро.