Війни українці бояться більше економічної кризи

Інна Кукуленко- Лукянець, кандидат психологічних наук, доцент Черкаського Національного Університету імені Богдана Хмельницького вважає, що останнім часом українці чимало панікують та більше схильні до депресій. Цьому сприяє нестабільність у країні та суспільстві. В майбутньому це може позначитися не лише на психічному здоров'ї, але й фізичному. А от до психіатрів та психологів люди не поспішають звертатися, намагаючись тримати свої проблеми та переживання у собі.

- Паніка у людей через те, що ми ніколи не жили в у мовах війни на нашій території. – Каже психолог. – Ще наші прабабусі та прадідусі пам'ятають другу світову війну. До цього ми жили в мирний час і не очікували, що раптово потрапимо у війну.

Психолог розповідає про піраміду Маслоу. В її основі стоять базові людські потреби, без яких людина може вмерти – потреба їсти, пити, спати, випорожнюватися, мати статеві зв'язки. На другому щаблі цієї піраміди стоять потреби, без задоволення яких людина не помре, але відчуватиме себе дискомфортно і почне "чахнути". Одна з таких потреб другого щабля – потреба в безпеці. А її зараз у українців немає.

- Все залежить від темпераменту, індивідуальних особливостей людини, від реакції та роботи над собою, – каже психолог.

Коли в Україні розпочалася війна і люди відчули загрозу – у них увімкнувся страх.

- Головним із страхів є страх смерті. – Каже Кукуленко-Лукянець. – Люди не бояться, приміром, висоти – люди бояться впасти та померти.

Дехто в своїх страхах плаче, дехто переживає мовчки, у когось бувають панічні атаки. Все це шкідливо для нервової системи – організм швидко реагує на постійний стрес. Спочатку йде зниження імунітету, підвищена пітливість та серцебиття, а закінчитися це може серйозними неврозами та такими хронічними захворюваннями, як астма.

- Я б радила людям при нападі паніки чи безпорадності постаратися взяти себе в руки. – Каже психолог. – Згадати, що попри війну, конфлікти, катастрофи, є й інші речі. Можна сходити з друзями на посиденьки, провести час з дітьми чи рідними, почитати книгу, зайнятися вишивкою чи розведенням квітів.

Також психолог радить зайнятися інформаційною гігієною.

- Соціальні мережі та ЗМІ зараз переповнені різноманітною інформацією. – Каже експерт. – Дуже часто інформація навіть не перевірена. Нерідко навіть по телевізору про щось розповідають з поміткою "інформація не перевірена". Людині варто розуміти, що будь-яку інформацію можна вигадати, перекрутити та представити однобоко.

Психолог радить не витрачати час на суперечки в соціальних мережах. Ніхто не може знати, хто сидить за яскравими аватарками та невідомими іменами – користувачі чи найняті люди, котрим платять за роздмухування конфлікту. Інтернет-тролі виступають енергетичними та психологічними вампірами, тому їх варто остерігатися і не вступати в суперечки.

Війна – це спосіб переосмислення власних цінностей.

- Якщо раніше середньостатистичний українець цінував власний будинок, на який довго збирав кошти, чи хизувався дорогим автомобілем, то тільки зараз люди починають розуміти, що може таке статися, що це все доведеться залишити, або все матеріальне просто можуть накрити "градами". – Каже Інна Кукуленко-Лукянець. – Найбільш цінні зараз такі речі, як здоров'я, близькі люди, власні діти та час.

Психолог радить не панікувати за будь-яких обставин та всіляко придушувати паніку – вона має здатність передаватися, та тільки сприяє продовженню ворожнечі, а значить і війни.

- Чимало українців зараз впадають в депресію через економічні труднощі. – Пояснює психолог. – Зрозуміло, що люди бояться втратити роботу, переживають через те, що ростуть ціни, комунальні послуги. Але переживання і депресія ніяким чином не виправлять ситуацію.

Експерт радить оцінити об'єктивно ситуацію – поміркувати на чому можна зекономити, де можна додатково заробити, від чого краще відмовитися.

- Зараз криза. Тому потрібно не соромитися знижувати планку. Всі пам'ятають початок 90-их років, коли лікарі, вчителі та інженери не посоромилися піти торгувати на ринок, аби вижити. Зараз можна побачити картину: на біржі праці стоїть черга, а от на прості роботи – як от вантажник чи двірник ніхто не хоче йти. А дарма – доки криза, можна переступити через себе та працювати навіть на непрестижній роботі. Будь-яка криза минає, згодом відкриються нові перспективи. Зараз слід попіклуватися про те, аби не лишитися без шматка хліба.

Важливо пам'ятати за будь-яких обставин, що жити потрібно тут і зараз – бо майбутнього ще немає, а минулого вже немає.

- У другу світову війну наші предки знаходили навіть на фронті час на звичайні життєві дрібниці – потанцювати під гармошку, написати листа додому, прогулятися з людиною, котра подобається. Це добрий приклад, котрий варто наслідувати. – Зауважує психолог.