Садок вишневий коло хати: як сільські менеджери відроджують українське село

Українські села шикарним життям не розпещені. Сьогодні складно реалізувати себе в селі, території спустошуються, молодь переїжджає у міста. За даними демографів, щороку з карти України зникає біля 17-20 сіл. Але є в Україні села, де молодь навпаки повертається після навчання, будують нові будинки, розводять худобу і сіють поля. Перш за все, життя в селі залежить від того, хто стоїть біля керма.

Знай.ua вирішив відшукати села, де сільський голова насамперед турбується про людей, а не про власне збагачення.

Ефективний керівник

Артем Кухаренко - молодий, але дуже амбітний сільський голова села Подільське, яке знаходиться в Золотоніському районі, Черкаської області. На сьогодні Артем - наймолодший голова сільради в Україні, йому всього 24 роки, пише телеканал 24.

[[{"fid":"177120","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"2":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"3":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"720","width":"720","class":"media-element file-default","data-delta":"2"}}]]

При ньому в селі з'явився безкоштовний Wi-fi, відремонтовані дороги та укомплектовані навчальні заклади, і на цьому його плани не закінчуються.

«Коли я балотувався на посаду в 2015 році, то був ще студентом - мені було 22 роки. З 18 років я активіст, навчався в Черкасах в університеті, потрапив в шоу «Х-фактор». На виборах мою кандидатуру підтримали 80% жителів рідного села. Напевно, все тому, що повірили в молодість, а крім того в рідному селі я відроджував місцеву футбольну команду і влаштовував благодійні концерти», - розповідає Артем.

Після такої довіри на виборах, молодий чоловік зрозумів, що не може підвести односельчан.

Коли Кухаренко сів у крісло сільського голови, відразу ж взявся за дороги. Робити повний капітальний ремонт було дорого, тому за 30 тис. Гривень вирішив залити ями бетоном. Фінансово допомогла районна рада та спонсори. І левову частку односельці самі заробили на благодійному концерті.

Пізніше в центрі села з'явився безкоштовний Wi-fi, а у відремонтованому будинку культури незабаром буде кінотеатр і тренажерний зал. Також в сільських освітніх установах замінили вікна та двері, закупили в шкільні класи нові парти, а в дитсадок - ліжечка та іграшки. На вулицях повністю відновили освітлення.

Артем запевняє - головне не фінансування, а бажання, тоді і гроші можна знайти. Але куди важливіше те, що до всіх робіт він залучає і односельчан. Працюють завжди разом.

«У селі живуть 800 осіб. Більшість працює на місцевих фермах. Молодь хоче залишитися жити в селі і подає до сільради заявки на житло. Наприклад, занедбаний гуртожиток в перспективі стане будинком для не менше ніж 20 молодих сімей Подільського. Бюджет села становить 1 мільйон гривень. Тому місцева влада вже в пошуках фінансування. Перше, що потрібно, це провести каналізацію, воду і газ в гуртожиток, зараз на черзі і церква, яка теж потребує ремонту», - говорить молодий голова.

[[{"fid":"177119","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"1":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"4":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"5":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"576","width":"960","class":"media-element file-default","data-delta":"4"}}]]

Також в планах створити в селі зони відпочинку, відновити озеро, провести людям воду, зробити дороги і заснувати сміттєвий кооператив. Але найголовніше - це знайти інвесторів, а потім забезпечити селян роботою.

Загалом, якщо є бажання і ініціатива, сміливо можна приїжджати в Подільське.

Ягідні ферми

Голова села Снітків, Мурованокуриловецького району, Вінницької області Віктор Ольшевський «втягнув» все село в садово-ягідний бізнес. Як тільки з'явилася робота - молодь почала повертатися в рідне село.

Все почалося в 2011 році з маленького навчального семінару для сільських голів по розробці стратегій розвитку громад при Вінницькій обласній державній адміністрації - там розповідали, чим можна зайняти громаду села, щоб і недорого і прибуток був.

[[{"fid":"177126","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"6":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"7":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"541","width":"765","class":"media-element file-default","data-delta":"6"}}]]

«Першою людиною в нашому селі, який обзавівся приватним садом був місцевий депутат Володимир Нечитайло. І щоб допомогти йому посадити цей сад, ми зібрали півсела. Це було поштовхом. Тому шукали саме виробництво з добре ліквідним продуктом. Але сад в основному вимагає пізньоосіннього догляду, а це не дало б можливості залучити до роботи велику кількість людей. Тому ми прийшли до висновку, що поряд з садівництвом село спробує розвивати ягодоводство. Це і стало основою стратегії розвитку Снітківської територіальної громади», - розповідає сільський голова Віктор Ольшевський.

Така стратегія для села обернулася в 20 млн. Грн. залучених інвестицій. Роботи вистачає, в селі 160 га саду, 14 га приватних садів, 20 га малини, 14 га лохини і 10 га полуниці. Створено 200 робочих місць. Посаджено вже на фермерських землях 13 га вишні. А це дає можливість створити ще більше робочих місць.

У Вінниці інвестором побудований холодильний комплекс з системою глибокого заморожування ягід загальної місткісті 1,5 тис. тонн. Це дозволяє мінімізувати ризики і гарантує прибутковість ягідного виробництва. У стратегії розвитку громади стояв пункт забезпечення питною водою та створення систем крапельного зрошення. Весь сільський бюджет на момент ідеї будівництва водопроводу склав 350 тис. Грн.

«29 сімей з села і більше 40 сімей з сусіднього села в цьому році взяли на посадку саджанці смородини. Це ми такий соціальний проект почали. Крім того, що саджанці надали людямбезкоштовно, ще й провели курси, як їх правильно висаджувати і доглядати. Переконаний, люди відчують, що на цьому можна заробити і через рік їм не треба буде розповідати, що це вигідна справа», - каже Віктор Ольшевський.

[[{"fid":"177121","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"8":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"9":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"1020","width":"765","class":"media-element file-default","data-delta":"8"}}]]

Сьогодні в селі незаселених і порожніх будинків немає. Ті, які були порожніми, люди давно викупили, оселилися і працюють на землі. У сільського голови нова проблема - потрібно терміново розширювати дитячий садок, тому що народжуваність в селі різко пішла вгору.

Бізнес в маси

Село Лосятин розташоване в Тернопільській області в декількох кілометрах від Почаєва. Сьогодні в селі є два варіанти заробити гроші - молочний і ягідний бізнес. Жителі села залучені в два кооперативи, живуть і навіть не думають виїжджати на заробітки за кордон.

Сільський голова - Надія Залевська запропонувала громаді бізнес на тому, на чому раніше спеціалізувалися всі села - земля і худоба. За допомогою благодійної організації вона безкоштовно отримала 40 племінних корів, яких роздала людям без права продажу. Зараз в Лосятині майже всі тримають по дві, а то і по п'ять корів.

Село також славиться своїми полуничними плантаціями, які приносять за сезон до 16 тонн ягід з гектара. У Лосятині більше 30 га полуничних плантацій. Люди навіть висаджують полуницю на власних городах, примудряються заробити до 30 тис. Грн. за сезон.

На зміну полуниці ближче до осені приходить малина. Малинові плантації приносять по 1 тис. Грн. з сотки. Ягоди у селян купують три вітчизняних підприємства та один французький виробник йогуртів. Коли сезон закінчується, сухі малинові гілки переробляють в паливні брикети, які замінюють селянам дрова. У Лосятині всього 460 будинків, і бідних людей серед населення майже немає.

[[{"fid":"177125","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"10":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"11":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"600","width":"800","class":"media-element file-default","data-delta":"10"}}]]

«Загальний молочно-ягідний бізнес став для жителів нашого села прекрасною альтернативою важкої роботи далеко за межами України. Селяни своїм прикладом показують іншим, що в нашій країні можна добре заробляти і вдома, потрібна тільки організованість і бажання працювати», - розповідає сільський голова Надія Залевська

Всі надра - народу

Голова сільради села Єлизаветівка, Петриківського району, що на Дніпропетровщині не сходить зі шпальт всеукраїнських газет. Максим Голосний господар не тільки вдома, але і у всьому селі.

Справа в тому, що селяни не платять за газ і не збираються цього робити.

«Як тільки я став сільським головою у 2015 році, до мене прийшли представники двох підприємств -«Дніпропетровськгаз»і«Дніпропетровськгаззбут». Вони принесли договори, які запропонували мені підписати заднім числом. Я відмовився. Ніхто не може змусити підписувати якісь договори главу місцевого самоврядування, тим більше заднім числом. Я почав вивчати проблематику і сформував громадську та юридичну позицію, яка базується на 13 ст. Конституції України. Згідно 13 ст. Конституції України, земля, її надра і все, що там знаходиться, є об'єктом права власності українського народу. Орган місцевого самоврядування - сільрада і є частина народу. Це я і розповів представникам компаній», - зазначає Максим Голосний.

[[{"fid":"177124","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"12":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"13":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"640","width":"960","class":"media-element file-default","data-delta":"12"}}]]

Через кілька годин після візиту гостей, все село було відключено від газу по аварійним причин - пошкодили ГРП. Був викликаний наряд поліції, написаний відкритий лист губернатору з проханням розгорнути намети і створити пункти обігріву. Через 2 дні все було налагоджено, і більше жодна компанія не пред'являла на газ майнових прав. Після цього випадку газовики не турбували село, хоча неодноразово обіцяли обрізати труби.

«Труби - власність територіальної громади, їх чіпати не можна. Восени приїжджав керівник служби безпеки цих компаній, який запропонував укласти договори. Якщо компанія наполягає на тому, що ми споживаємо чийсь газ, нехай покаже документи на цей газ. Це не їх газ і якщо вони не платять нам за транзит газу нашими трубами, чому ми повинні їм платити, і ще за чужий газ? Кожен член громади повинен отримувати дохід від експлуатації труб», - каже сільський голова.

Максим вважає, що з корупцією в країні боротися марно. Набагато ефективніше боротися з невиконанням Конституції. Голосний вважає, що давно пора внести законодавчу ініціативу - про введення кримінальної відповідальності за невиконання Основного закону.

«Ми повинні поважати Конституцію України і розуміти права газопостачальних компаній. Ці фірми створені на Кіпрі. Нехай суд першої інстанції вирішить, кому ми повинні заплатити гроші», - зазначив голова.

Селяни раді такому повороту подій і юридично підкованому сільському голові, і вже подумують про те, що вода, наприклад, теж є природним даром, який належать народу.

Село - електростанція

Статус першої енергоефективної громади країни носить село Веселе Харківської області. Три роки тому в селі почали реалізацію проекту «Енергоефективне село». Проект визнаний Кабінетом Міністрів України та Радою Європи кращим соціальним проектом в області енергоефективності, який впроваджується в Україні.

[[{"fid":"177123","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"14":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"15":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"396","width":"640","class":"media-element file-default","data-delta":"14"}}]]

До сільського голови Олексія Слабченко вже їздять переймати досвід.

Веселе -відмінний приклад того, як громада змогла залучити зовнішнє фінансування, майже не витрачаючи власні кошти для переходу на використання відновлюваних джерел енергії. Сьогодні тут освітлюють вулиці за допомогою сонячної енергії, опалюють школу біомасою, лікарню - за допомогою підземної геотермальної енергії і побудували власну сонячну електростанцію.

«Всі проекти були реалізовані з використанням ресурсів міжнародної технічної допомоги - як демонстрація іншим громадам, що рішення місцевих проблем може бути здійснено за рахунок зовнішніх позабюджетних ресурсів. Базовою моделлю цього принципу є об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування, громадських організацій та бізнесу для вирішення проблеми енергозбереження в конкретному населеному пункті», - розповідає сільський голова.

Прикладом для українського села стала громада селища Фельдхайм- це колишній населений пункт Східної Німеччини з нерозвиненою енергетичною інфраструктурою. У громаді працювало тільки одне підприємство з вирощування свиней. А серед об'єктів соціальної сфери - школа, дитячий садок і медичний пункт.

«Товариством було вирішено розробити місцеву концепцію«енергоефективного села». Для реалізації концепції були запрошені компанії, що працюють в галузі відновлюваної енергетики та енергоефективності. Так, одна компанія виступила з пропозицією будівництва вітропарку. Сільська громада погодилася безкоштовно надати свої власні земельні ділянки для проекту, зате компанія взяла на себе зобов'язання безкоштовно забезпечити сільську громаду електричною енергією. Інша компанія домовилася про будівництво біореактора на місцевій свинофермі. Вироблений газ частково прямував на опалення об'єктів соціальної сфери. Третє підприємство встановило на даху і у дворі школи сонячні батареї, частина електричної енергії з яких була передана школі. В результаті реалізації цих проектів, громада отримала до 70% заощадження видаткової частини місцевого бюджету, які раніше використовували для енергозабезпечення об'єктів соціальної сфери. Зекономлені кошти стали направлятися на реалізацію соціальних ініціатив у суспільстві»- говорить Слабченко.

За таким же принципом пішли і в Веселому. Донори і інвестори знайшлися швидко і зараз село живе енергоефективно - тут не тільки користується енергією природи, а й створили нові робочі місця, щоб обслуговувати всі енергетичні установки, а зекономлені гроші вже пустили на благоустрій - поміняли вікна в навчальних закладах, ремонтують дороги.

Перспективи є

Це лише деякі приклади українських сіл, які знайшли внутрішні резерви та сили і почали відроджуватися.

Експерти вважають, що вже сьогодні агробізнес в Україні відіграє значну роль. Ідеальне українське село на сьогодні - це прибутковий, нехай і невеликий, садово-городній або скотоводчеський бізнес, енергоефективні технології і грамотні управлінці. А значить сьогодні селянам потрібно об'єднуватися і вирішувати свої проблеми гуртом. Багато що тут залежить від сільського голови, який може об'єднати громаду і працювати з нею разом, а може вчинити і навпаки. Тому село зараз потребує перш за все ефективних менеджерів, а їх дуже небагато.

[[{"fid":"177776","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"16":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"17":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"800","width":"1200","class":"media-element file-default","data-delta":"16"}}]]

«Ні для кого не секрет, що агробізнес в Україні - це одна з найперспективніших галузей господарства, яка розвивається досить швидко. Якщо брати до уваги глобальні перспективи, то на тлі зростання чисельності населення світу попит на продукти харчування буде тільки рости. Свою місію виконують середні і малі фермерські господарства. Є унікальні приклади ведення аграрного бізнесу на невеликих земельних наділах з рекордною врожайністю або з досвідом вирощування ексклюзивних культур, які користуються великим попитом за кордоном. На відміну від великих, такі господарства орієнтовані на трудомісткі культури і на внутрішній ринок, а значить, вони забезпечують роботою села і продовольством міста», - вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

«Візьмемо наприклад молочний кооператив - це об'єднання власників корів для спільної заготовки та збуту молока. Він допомагає людям організуватися і поліпшити загальний доступ до ринку збуту молока. Створення молочного кооперативу - це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, це шанс для селян відчути себе справжніми підприємцями. Українське село - це ярмарок можливостей. Кожен його житель є маленьким підприємцем. Він вирощує овочі, якими годує свою сім'ю і торгує на ринку. Він тримає домашніх тварин, які дають йому м'ясо і молоко. Це все його заробіток. Але насправді селянин може жити заможно і самодостатньо, якщо вибере правильний шлях свого розвитку. Одним із способів отримувати адекватні гроші за свою працю є створення кооперативів», - зазначає директор сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Марфуша»Анна Куценко.

Ну і одне з основних правил для успішного українського села - господарський і перспективний голова, який думає не тільки про свою кишеню, а й про добробут тих, хто живе поруч. У простих сільських голів сьогодні можуть повчитися навіть багато міністрів.