«Деякі АТОшники ламаються і стають бомжами» - Валентин Манько

Держслужба України з питань праці отримала за минулий рік 400 звернень від військових про відмову у працевлаштуванні. Про це повідомив глава відомства Роман Чернега.

"Бійці не можуть повернутися на роботу через те, що їх колишні роботодавці беруть нових людей або ліквідують посади. З керівниками підприємств спілкуються інспектори праці. Під час бесіди інспектори розповідають, з якими негативними наслідками може зіткнутися роботодавець, якщо відмовить екс-військовослужбовцю поновити на посаді", - пояснив Чернега.

Глава відомства пояснює, що ці питання вирішуються в добровільному порядку, але є випадки, коли доводиться застосовувати адміністративні санкції, штрафні санкції, залучати керівників до відповідальності за порушення відповідних вимог трудового законодавства.

За час АТО на військову службу були призвані 210 тис. чоловік, про це на святкуванні з нагоди Дня Незалежності в 2015 році, заявив Петро Порошенко. З тих пір ця цифра зросла за деякими підрахунками до 250 тис.

"Знай" розібрався - що обіцяє держава АТОшникам і що реально вони отримують.

Всі пільги для бійців АТО прописані в законах "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Читайте також: Комбат самотужки створює реабілітаційний центр

Серед головних пільг, держава обіцяє воїну: безкоштовний проїзд усіма видами транспорту, використання чергової відпустки в будь-який час, надання житла в перебігу 2-х років з дня взяття на квартирний облік, щорічна разова грошова допомога, отримання земельних ділянок для житлового будівництва, знижка 75 % на комунальні послуги, 100% виплата середньої зарплати на період тимчасової непрацездатності, на 25% підвищення пенсії від прожиткового мінімуму особам, що втратив працездатність, звільнення від штрафних санкцій за фінансовими, податковими зобов'язаннями (тобто не нараховуються відсотки які не сплачено по кредитам) і багато іншого .

Але на ділі виходить зовсім інша картина.

Один в полі не воїн

У минулому році багато шуму наробила історія добровольця з Дніпропетровська Юрія Семчука. Чоловіка просто викинули з маршрутки. Водій пояснив - АТОшников прирівняли до пільговиків, а пільговиків багато, тому проїзд буде в порядку черги для пільговиків. Ситуація викликала чималий резонанс в мережі.

На житомирській автостанції водій рейсового автобуса "Житомир - Нова Вигода" не захотів за посвідченням, відвезти демобілізованого бійця 95-ї бригади Андрія Карпенко в село Городище.

"Цей водій навіть не глянув на посвідчення інваліда бойових дій ІІ групи і послав мене за квитком в касу, а пізніше виставив мої речі з автобуса і поїхав, - розповів Андрій.

Коли автобус приїхав в Городище, дружина Андрія з людьми вже чекала автобус. Люди почали пред'являти водієві претензії, як таке можливо, щоб солдату, який отримав поранення в АТО, було відмовлено в законному безкоштовному проїзді. Після скандалу водій приїхав назад до Житомира, знайшов Андрія і найняв йому таксі до Городища, заплативши 220 грн. Але такі випадки, скоріше виключення, із загальних правил.

Робоче місце, посаду і компенсація середнього заробітку - це передбачені заходи для мобілізованих на рік. У березні минулого року урядом було прийнято законопроект № 2283, яким продовжили термін збереження робочого місця на 18 місяців. Йдеться про організації та підприємства незалежно від підпорядкування і форми власності. Але колишні бійці неодноразово скаржилися, що їх не беруть на колишнє місце роботи - бізнесменам і роботодавцям просто не вигідно чекати бійця з АТО і вони швидко знаходять йому заміну. Платити якусь компенсацію, входити в положення або відновлювати бійця на робочому місці згодні далеко не всі.

Головна причина: бізнесмен зацікавлений в результаті роботи, а у воїна-АТОШника можуть початися психологічні проблеми, виникнуть труднощі зі спілкуванням в колективі, нерідкі і випадки зловживання алкоголем після побаченого.

"До АТО я працював водієм маршрутки. Повернувся додому і вирішив влаштуватися на колишнє місце. Начальник заявив, що місце зайняте. І інших немає. А на наступний день я дізнався, що парк взяв на роботу два нових водія. Тобто місця були, а мене просто кажучи, відшили. Колишній співробітник розповів, що начальство не взяло, так як я був в АТО і у мене проблеми з головою. А тут потрібні нормальні люди, так як водій несе відповідальність за пасажирів", - розповідає Максим, демобілізованих із зони АТО.

Військовий хірург з Харкова Валерій Кривчач повернувся з АТО бомжем - поки він був в АТО, банк встиг продати його житло, узяте раніше в кредит.

Журналіст і воїн АТО Дмитро Лиховій також розповів про те, що поки був в АТО отримав від банку лист щастя, в якому банк написав, що розіслав листи в посольства різних країн, з проханням не дозволяти виїзд чоловіка за кордон, поки він не виконає своїх зобов'язань перед банком.

Непоодинокі й дзвінки колекторів воїнам ЗСУ прямо на передову.

А банки йдуть на поступки стиснувши зуби - в більшості випадків тільки після широкого резонансу в ЗМІ.

75% знижка плати за користування житлом в межах норм, передбачених чинним законодавством, це 21 кв.м загальної площі житла на кожну особу, яка проживає в приміщенні. Знижка плати за користування комунальними послугами, газом, електроенергією в межах середніх норм споживання.

Олександр Нестеренко проживає зі старенькою матір'ю-пенсіонеркою. Проблеми військовослужбовця почалися в управлінні соцзахисту. Розмова зі службовцями, за словами Олександра, вийшла коротка і беззмістовна, в дусі "ми нічого зробити не можемо, ніяких вказівок від міськвиконкому не надходило".

"Я не користуюся пільгами, але з комунальними послугами вирішив поборотися. У зимовий період це дорого. Так чому не скористатися пільгами, які мені надаються? Адже з усієї маси пільги, які мають учасники бойових дій, дійсно цікавлять бійців АТО тільки комунальні платежі. Так я нічого і не вирішив", скаржиться Олександр.

Микола Косюга із Запоріжжя, був мобілізований в першу хвилю мобілізації. Він зіткнувся з проблемою отримання квартири як учасник бойових дій, крім того, що отримав важкі поранення.

"Я став на облік, зібрав необхідні документи, а мені відмовляють. Мовляв, офіційно за місцем прописки потрібно, щоб на мене доводилося не більше 6,7 кв. м, а за фактом виходить 18. Потрібно прописувати ще когось, хоча крім мене прописані ще батьки і брат в 56 м.кв., або чекати. Пізніше сказали, що немає грошей на квартири", - додав боєць.

Така ситуація - часто-густо. Так само, як і з отриманням землі. Вільної землі, особливо в великих містах, або вже немає, або все зайнято "своїми", роздано за хабарі. Дати безкоштовно АТОшнику землю ніхто не поспішає. Та й в селах отримати свої паї вони не можуть.

Скаржаться бійці і на те, що їм обіцяли виділяти ділянки землі. Однак насправді вільної землі, особливо в великих містах і областях, вже давним-давно немає. А в селах не поспішають роздавати АТОшникам землю на паї.

Причина одна - АТОшників багато, а виділити належну їм землю вкрай проблематично, тим більше, що більшість земель вже зайнято.

Читайте також: Бійців АТО в мирний час вбивають психотравми

"Обіцяну землю в Києві і в регіонах ніхто не дасть. Землі або немає, або грошей немає", - зазначив адвокат Ростислав Зайцев.

Поранені душі і тіла

До всього, держава ще й зобов'язує учасників АТО до обов'язкової медико-психологічної реабілітації - але де її проходити до кінця зрозуміти так ніхто і не може. У медичних державних закладах не вистачає ліжок і психологів для такої реабілітації. Поодинокі центри відкривають в регіонах. Ще рік тому Міноборони і МОЗ домовилися про створення Регіональних центрів реабілітації учасників АТО.

Але справа рухається дуже повільно - так в Дніпропетровську відкрили такий центр на базі обласного госпіталю для ветеранів війни. Але розрахований він ... на 36 осіб.

Два державні центри по реабілітації учасників АТО працюють в Ірпені під Києвом і в Львівській області - але загальна потужність таких центрів лише 1400 ліжок. Як пройти реабілітацію близько 300 тис. бійцям, які повернулися з АТО - поки не ясно.

Помічник Міністра оборони з медичних питань Всеволод Стеблюк зазначає, що з анексією Криму було втрачено 6 санаторіїв, ще 3 працюють в Трускавці, Хмільніку і Пущі-Водиці. Але на таку кількість ветеранів і учасників АТО - це мізер.

"98% військовослужбовців, які повертаються із зони АТО потребують психологічної допомоги, якщо враховувати міжнародний досвід", - говорить співробітник психологічної служби Національної Гвардії України підполковник Сергій Чижевський.

Без болю на проблеми бойових товаришів не може дивитися глава "Єдиного Союзу Патріотів України" Валентин Манько. Він разом з бойовими товаришами створив центр реабілітації для бійців АТО в Києві - там не тільки можуть підлікувати, надати психологічну допомогу, а й кваліфіковано проконсультувати з юридичних нюансів з банками, місцевою владою, житлом, недобросовісними роботодавцями тощо.

"Найбільша проблема у нас зараз з добровольцями. Вони змушені через суди доводити що були в АТО, на передовій. Це досить принизлива процедура для воїна, який пройшов пекло війни. Офіційно в Україні 15 тис. загиблих, а неофіційно їх близько 30 тис. - зрозуміло, що у кожного загиблого залишилася сім'я. Діти, вдова, старенькі батьки, яким держава не може і не хоче допомогти. Доводиться підключатися. Я вже мовчу про тих, кого насильно мобілізували і хто не був до цього готовий. Тому телефони в нашому центрі не замовкають. Потрібно консультувати людей, реабілітувати, надавати правову допомогу. Часто люди навіть не знають, що їм належить від держави, місцева влада або чиновники не хочуть йти на контакт, та й сім'я не в захваті від замкнутого воїна або людини, яка повернулася з АТО інвалідом. Тільки недавно ми знайшли чоловіка, що воював в АТО, бомбував на вокзалі - поранений, він пішов з сім'ї, щоб не бути тягарем. Інший жив в підвалі - абсолютно зломлений психічно. Так, є проблема - деякі АТОшники ламаються і стають бомжами, їм потрібна наша допомога. Хіба ми можемо залишитися осторонь?"- пояснює Валентин Манько.